Фото: dpa Рішення вдалося ухвалити незважаючи на суттєві протиріччя між країнами
Євросоюз не готовий платити за газ скільки завгодно і зміг домовитися про запровадження цінової стелі. Споживачі підтримують цю політику, а критики говорять про серйозні ризики. У чому полягає суть нового плану?
Щоб захистити домогосподарства та компанії в країнах Європейського Союзу від стрибків цін на газ — таких, як влітку 2022 року, — ЄС у понеділок, 19 грудня, запровадив екстрений обмежувальний захід: тимчасову стелю цін.
Цінова межа встановлена на рівні 180 євро за мегават-годину, механізм регулювання ціни на газ набирає чинності з 15 лютого. Він має спрацювати, коли така ціна на газ на місяць наперед (тобто на постачання наступного місяця) на європейському ринку триватиме три дні поспіль (за основу береться газовий індекс TTF). Після цього будь-які угоди щодо контрактів TTF на строк від місяця до року вперед за ціною, що перевищує ціну на скраплений природний газ на світовому ринку на 35 євро за мегават-годину і більше, не можуть бути укладені.
Деактивація механізму має відбуватися автоматично після повернення цін на допустимий рівень. Крім того, дія механізму може бути перервана, якщо вона виявиться неефективною, наприклад, у разі виникнення дефіциту газу в Євросоюзі або його окремих країнах.
«Сильна воля до компромісу»
Рішення вдалося ухвалити незважаючи на суттєві протиріччя між країнами, серед яких були як затяті прихильники, так і противники обмежувальної політики на газовому ринку. Щоб вийти з патової переговорної ситуації, Чехія, що головує в ЄС, запропонувала компроміс, який «порівну ділить біль між двома протиборчими таборами», пояснив чеський міністр промисловості і торгівлі Йозеф Сікела. «Мова не йде про те, щоб узяти над кимось гору, йдеться про погодження», — наголосив він перед засіданням Ради міністрів енергетики у Брюсселі.
Засідання Ради міністрів енергетики у Брюсселі
«Тут від усіх потрібна буде сильна воля до компромісу», — підтвердила вранці 19 грудня єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон. У результаті вже за вісім годин пропозицію було ухвалено переважною більшістю. За інформацією Єврокомісії, її не підтримала лише одна країна — Угорщина.
«Сьогоднішня угода чітко свідчить, що Європа не готова платити за газ будь-яку ціну і що члени ЄС можуть діяти спільно задля забезпечення своєї енергетичної безпеки», — прокоментувала Сімсон.
Якщо регулятори виявлять ризики, план скасують
Критики стелі цін на газ побоюються, що через нього Євросоюз втратить конкурентоспроможність як покупець газу на світовому ринку, оскільки це може призвести до недостатньої пропозиції та, як наслідок, до дефіциту газу в Європі.
Головною противницею запровадження верхньої межі цін на газ у Євросоюзі була Німеччина. Берлін неодноразово вказував, що це може негативно вплинути на надійність постачання. «В принципі, ніхто не проти низьких цін на газовому ринку, проте досвід попередніх втручань у ринок показав, що треба діяти вкрай обережно, щоби добрими намірами не спровокувати нічого поганого», — заявив віцеканцлер ФРН Роберт Габек. Одна неврахована деталь може призвести до того, що ринок негативно відреагує і ціни, навпаки, зростуть, попередив він.
У відповідь на ці побоювання Єврокомісія пообіцяла, що до набуття чинності механізмом 15 лютого європейські регулятори подадуть звіт про можливі несприятливі наслідки. Якщо їхній аналіз покаже, що ризики переважають, Брюссель скасує запровадження механізму.
Німеччина визнає відповідальність за газову кризу в ЄС
22 листопада Єврокомісія запропонувала механізм регулювання цін на газ, який не сподобався багатьом країнам Євросоюзу. Згідно з початковим проєктом, стеля цін мала набути чинності при ціні на газ на місяць наперед від 275 євро за мегават-годину протягом двох тижнів. При цьому різниця в ціні на газ у ЄС порівняно з іншими міжнародними індексами або на ринку СПГ мала становити понад 58 євро за мегават-годину протягом десяти днів. Ці показники були незрівнянно вищими, ніж навіть у найкритичніших фазах 2022 року в ЄС.
Почасти за цю кризу несе відповідальність не лише Росія, яка припинила постачання газу до Європи, а й Німеччина, визнає Габек. «Три чверті Європи говорили ФРН: не робіть ставку на залежність від Росії, не будуйте Північний потік та Північний потік-2, будуйте термінал для СПГ. Ми, а саме попередній уряд ФРН, відповів «ні». За це нам довелося заплатити», — наголошує Габек. Він додає: «Зараз Центральній Європі, Німеччині, Австрії, Чехії не вистачає газу, всі платять за газ більше, навіть іспанці, яких це взагалі не стосується, тоді як у Німеччини є фінансова можливість захистити споживачів». Саме тому ФРН, незважаючи на свою позицію, була готова виявити солідарність під час встановлення цінової межі на газ, пояснив міністр.
Споживачі підтримують, а учасники ринку відмовляють
Основна мета нового механізму — підвищити гнучкість та опірність ЄС та знизити його залежність від російського газу, нагадала Кадрі Сімсон. При цьому переважна більшість громадян Євросоюзу позитивно ставиться до політики Брюсселя щодо подолання енергетичної кризи. 82 відсотки згодні з тим, що ЄС має продовжувати вживати заходів для зниження залежності від російського палива, показало оприлюднене того ж дня нове опитування «Євробарометр». Приблизно стільки ж (83 відсотки) вважають, що війна Росії проти України робить більш актуальними інвестиції у відновлювані джерела енергії.
Учасники ринку попередили Єврокомісію щодо ризикованості нового плану для фінансової стабільності. Так, Міжконтинентальна біржа (ICE), де ведеться торгівля газом TTF, вважає, що постачальники ліквідності можуть припинити продаж ф’ючерсів на газ TTF, що призведе до зростання цін, пише Reuters з посиланням на лист біржі.
Асоціація європейських енергетичних бірж також заявила, що план ЄС може створити серйозний ризик для фінансової стабільності на енергетичних ринках Європи та змусити комунальні підприємства укладати ризиковані приватні угоди, щоб уникнути стелі цін.
Джерело: Українська служба DW