У кожної людини є негативні риси характеру. З них найбільш часто зустрічається — жадібність. Вона здатна зруйнувати внутрішній світ і привести не до багатства, а до бідності, інформує gazetapo.lviv.ua.
Що таке жадібність і чому виникає
Жадібність — непомірне прагнення привласнити собі якомога більше нематеріальних і матеріальних благ. Це один із смертних гріхів. Вважається, що жадібність виганяє з серця любов і повагу до ближнього і в підсумку губить безсмертну душу людини.
Психологи, знайомі з такою проблемою, як жадібність, вважають, що дана риса характеру може виникати з кількох причин:
- бідність;
- однобоке виховання;
- страхи, невпевненість у завтрашньому дні;
- поклоніння матеріальним благам (сімейна модель поведінки).
До чого здатна привести жадібність
Люди, втрачаючи почуття міри, роблять помилки. У сім'ях починають виникати конфлікти. У подружніх пар часто справа стосується розлучення. Жадібні люди також стикаються з проблемами на роботі — псуються відносини з начальством, колегами.
Через негативну рису характеру руйнуються зв'язки з близькими і друзями. Люди, не здатні побороти смертний гріх, стають самотніми.
Чому жадібність породжує бідність
Щоб зрозуміти, чому жадібність породжує бідність, варто навести кілька прикладів. Уявіть людину, яка любить азартні ігри. Кожен раз у неї виникає бажання отримати те, що стоїть на кону. Гравець готовий ризикнути всім заради того, щоб примножити свої статки, але в підсумку через азарт залишається ні з чим.
Інший приклад — уявіть бізнесмена. Бажаючи швидко отримати максимальний прибуток, він не обмірковує свої дії, не складає прогнози. Це призводить до здійснення помилок, зайвих витрат і розорення.
Виходячи з цих прикладів, можна зробити висновок, що жадібність породжує бідність через помутніння свідомості. Людина, яка прагне до грошей, перестає цінувати те, що має.
Повчальна притча про жадібність
Йоханнес Паулі — німецький письменник і автор книги "жартома і всерйоз". Цей твір присвячений різним кумедним і повчальним історіям. Однією з них є притча про жадібність, що датується 1506 р.
У цій історії розповідається про багатого купця. В один із днів він вирішив відправитися на ярмарок у Франкфурт. Проїжджаючи по селу, чоловік втратив свій гаманець, в якому було 800 гульденів. У ті часи це була величезна сума. На неї можна було купити, наприклад, 20 коней.
Гаманець знайшов тесля, який проживає в тому самому селі, по якій проїжджав купець. Чоловік приніс гроші додому і сховав. Він нікому не хотів говорити про знахідку, але і витрачати поки не збирався. Він розумів, що, якщо з'явиться господар гаманця, знайдене багатство доведеться віддати.
Найближчої неділі в сільській церкві було зроблено оголошення, що купець втратив гаманець. Місцевий священик звернувся до людей і попросив повернути гроші. Натомість була обіцяна нагорода — 100 гульденів. Тесля, почувши це, вирішив віддати цінну знахідку.
Коли в село прибув купець, він забрав гаманець. Однак багатій не мав наміру виконувати обіцяне. Він віддав теслі всього 5 гульденів і при цьому звинуватив бідняка в тому, що він взяв без дозволу 100 гульденів, адже в гаманці, на думку господаря, було не 800, а 900 гульденів. Тесля почав заперечувати. Він був віруючою людиною, тому ніколи б не зважився на такий мерзенний вчинок. Купець же не хотів чути ніяких виправдань.
Суперечка призвела до того, що був призначений суд. На засіданні купець, поклавши руку на Біблію, поклявся, що втратив саме 900 гульденів. Тесляр же поклявся, що знайшов тільки 800 гульденів і ні гроша не взяв з цієї суми. Зрештою суд вирішив, що гаманець не належить купцеві. Всі гроші були віддані теслі. Торговцю ж порадили продовжити пошуки гаманця з 900 гульденами. Так багач, поскупившись і не віддавши належну винагороду, залишився ні з чим.
Можна подумати, що людину, яка страждає жадібністю, Всесвіт карає бідністю. Насправді це не покарання, а, швидше за все, "ліки". Лише на дні життя людина може задуматися над своїми вчинками і встати на правильний шлях.