Наречена дізналася, що коханий листується з іншими дівчатами, і вирішила помститися брехуну. Їй це вдалося, адже тепер хлопець може подивитися фільми про свою зраду у будь-якому кінотеатрі країни, інформує Ukr.Media.
Мешканка Великобританії Лорен Ліллі думала, що знайшла ідеального хлопця, коли познайомилася з Нейтаном Смітом. Пара проводила багато часу разом і через рік відносин вирішила оселитися в одному будинку.
Відносини пари йшли до весілля, і Лорен замислювалася про те, що чекає на неї у майбутньому.
"Я відчувала себе трохи розгубленою. Я думала, чи правильний вибір зробила. Я дуже кохала Нейтана, просто весілля — це серйозний крок, мені не хотілося бути обдуреною", — пояснила Лорен.
Одного вечора, коли пара дивилася фільм і хлопець заснув прямо перед телевізором, Лорен зважилася на кардинальні заходи і перевірила телефон Нейтана.
"Я не знала, що хочу там знайти, просто мені захотілося подивитися його листування, перевірити соцмережі, і я це зробила".
Читати чужі листування — не найкращий спосіб вивести партнера на чисту воду, але Лорен не пошкодувала про свій вчинок, адже дійсно знайшла у Нейтана відверті діалоги з дамами. Спочатку дівчина не знала, як їй жити з цією знахідкою, а після цього зрозуміла: треба помститися.
"Я вирішила вдарити його у найбільш хворобливе місце і назавжди навчити тому, що не варто ображати гарних дівчат".
Щоб Нейтан ніколи не забув про свій вчинок, Лорен обрала гарну помсту і використала його обліковий запис на Amazon, щоб купити десятки фільмів і телешоу, назви яких були пов'язані зі словами "Брехун" і "Зрадник". Після цього дівчина виставила речі колишнього хлопця на вулицю і замінила замок.
"Я витратила десь 500 фунтів, але мені не соромно, так йому й треба", — сказала Лорен.
Втім, зрадник не ображається і вважає, що його колишня дівчина вчинила правильно. Через два тижні Нейтан зателефонував Лорен і сказав, що заслужив на таку помсту.
"Це був найкращий і найвеселіший спосіб помститися мені, вона повинна пишатися собою", — розповів хлопець.
Крім того, молодий чоловік уточнив, що банк повернув йому половину витраченої суми, коли з'ясувалося, що транзакції здійснював не він.