Мені сорок чотири роки і я живу одна. У мене двоє дорослих дітей, які давно живуть окремо і мають власні сім'ї. З чоловіком ми розлучилися після двадцяти років шлюбу, інформує Ukr.Media.
Миттєво ми просто вирішили, що заважаємо один одному жити і роз'їхалися. Це було тихо і мирно, без образ і без істерик.
Діти намагаються відвідувати мене якомога частіше, але це не допомагає мені позбутися від страшного почуття самотності.
Нещодавно в моєму житті з'явився новий чоловік і я цьому дуже зраділа. Я відразу довірилася йому і поринула у вир з головою. Це вже пізніше я зрозуміла, що зробила найбільшу помилку в своєму житті, але було вже пізно. Я вагітна. Що мені робити далі я не знаю. Зробити аборт я не наважуюся, адже вбити свою дитину власними руками — це злочин. Однак, народжувати в моєму віці страшно і небезпечно. Причому, є ризик для здоров'я і життя не лише мого, але і для дитини.
З батьком моєї ненародженої дитини я перестала спілкуватися. Точніше це він перестав спілкуватися зі мною, коли я йому розповіла про все.
Я розумію, що пізня вагітність має чимало протипоказань і небезпек, але я так хочу цю дитину! Я подарую йому життя, а він мені новий сенс. Я ж ніколи не буду самотньою. Так, я все життя буду для нього "старою" мамою, але він буде жити і це найголовніше. Я буду робити все, що від мене залежить, щоб дати йому гідне життя і шлях у дорослий світ.
Зараз мене найбільше лякає візит до лікаря. Я боюся, що він почне мене відмовляти від вагітності або взагалі осоромить, коли дізнається, що я в 44 роки залетіла від малознайомого чоловіка.
А ще я не знаю, як про свою вагітність розповісти дочці з сином. Як вони відреагують на таку звістку? Що скажуть? Підтримають мене чи засудять?
Мене переповнюють змішані почуття. З одного боку я рада, тому що тепер з'явився шанс позбутися від самотності. З іншого, не знаю чи зможу я дати своїй дитині гідне життя. Материнська любов і опіка — це добре, але крім цього потрібно мати певні матеріальні блага, яких у мене немає… а ще я дуже боюся, що моя пізня вагітність може нашкодити моїй дитині і дитина може народитися з вродженими вадами або мати якісь відхилення.
Кілька днів тому я зібралася з думками і зважилася зателефонувати дочці. Вона відреагувала на таку новину спокійно. Дочка порадила мені зробити все-таки аборт. Вона знайшла потрібні аргументи і я не можу з нею не погодитися. Народжувати в моєму віці дійсно небезпечно і дуже безвідповідально, враховуючи те, що у мене немає міцного здоров'я і впевненості в завтрашньому дні.