Після 50 років ви берете кредити. Кредити у свого організму. І потім віддаєте з величезними відсотками те, що взяли в кредит. У цьому віці настає нівелювання енергії. Вона вирівнюється. І її стає менше. Менше надходить енергії в організм або виробляється ним. Без "містики", це звичайна психофізіологія, інформує gazetapo.lviv.ua.
І цієї енергії має вистачати на життя. На діяльність у всіх її видах. І на здоров'я. І на спілкування. Тепер порцію енергії треба правильно розподіляти, — як пенсію. При розумному витрачанні цієї енергії вистачає на життя. Але кожне додаткове зусилля — це кредит. Енергії на це зусилля вистачить, швидше за все. Але ви берете в борг. І віддавати, звісно, будете з відсотками.
Це майже і не метафора. Але в юності ви не виспалися — і нічого. Спати хочеться, але перетерпимо. І на зовнішності або на здоров'ї це не відобразиться. Енергії багато! Або після роботи вас попросили допомогти, ще попрацювати. Ну що ж робити, допомагати ж треба. Тим більше, сили є.
Ви вступили в токсичну суперечку і вас як слід облаяли? Це дуже важко в молодості. Але потім відновлюєшся швидко. А в немолодому віці доведеться брати в борг на цю непередбачену витрату сил. На переживання треба багато сил…
Якась людина цілу годину скаржилася вам, нила і розповідала про своє життя, ви з ввічливості слухали, — хоча повно невідкладних справ? У юності ви через годину забудете про це. У зрілості витрачену годину доведеться віддавати кілька днів. Ви помітили, що часу стало не вистачати? Хоча справ менше стало. Це ми віддаємо кредити.
Те, що в молодості нічого, в зрілому віці дуже навіть щось. Дуже дорого все це обходиться. А оточуючі звикли до нашої безвідмовності, енергійності, бадьорості, до того, що ми можемо і повинні, на їхню думку, робити. І вимагають, стукаючи ложками по мисках: давай! І ми даємо. Тільки тепер даємо не те, чим володіємо, а те, що взяли в кредит.
Це як взяти під високі відсотки позику і віддати гроші іншим. Віддавати все одно доведеться нам, неважливо, кому ми віддали. І чому так вчинили.
Треба знижувати темп і не брати в борг великі суми. Віддавати з пенсії дуже важко. А не віддаси — прийдуть колектори. Хвороби. Старіння. Ось усі ці зморшки, сиве волосся, занепад сил, поганий настрій… Адже ми боржники тепер. А життя боржника незавидне. Всі його доходи йдуть на погашення боргу…
Не дали вам виспатися — загнали в борги. Засмутили і відняли час на сварку — загнали в кредитну кабалу. Змусили працювати на себе задарма — посадили в боргову в'язницю, з якої так важко викупитися… Ви будете платити, платити і платити… Хоча раніше легко віддавали, легко витрачали. Тому що ресурс був більший.
Треба берегти енергію і розподіляти її розумно. І переглянути свою поведінку, — тепер треба інакше себе вести. І оцінити чесно поведінку інших людей, які жадібно беруть у вас кредитну енергію. І обличчя своє в дзеркалі оцінити — ви добре виглядаєте? Змінюється ваш вигляд після того, як ви недоспали і перепрацювали? І відновлюється чи вигляд-то? Ось. Те саме й воно.
Зараз одне з головних завдань — не влізти в кредити так, що платити їх доведеться нашим близьким. Коли ми безсило звалимося від хвороби їм на руки. Треба жити по коштах. А кошти зараз обмежені. І непотрібна щедрість може обернутися тяжким тягарем…