24 березня телевізійний продюсерський центр «Кадрики» вдруге влаштовує у Львові благодійний допрем‘єрний показ повнометражного фільму українського виробництва «Super Школа 2». 
Творці фільму, про який «Справжня Варта» вже розповідала, хочуть зібрати 320 тисяч гривень на автомобіль для 129 батальйону ТРО. Воїни зараз боронять Україну на запорізькому напрямку.
Активну волонтерську підтримку знімальній групі надає PR-агентство «Пріоритет.Ю.Ей», керує яким Анна Сюч – коуч-експерт у створенні умов, у яких максимально розкривається потенціал людини. Напередодні другого допрем’єрного показу стрічки кореспондент «Варти» розпитав Анну про алгоритми агентства у презентації цього кінопроєкту і роль коучинга у стратегії та тактиці комунікацій.
Варта: Анно, що спонукало Вас взяти участь у популяризації цього кінопроєкту?
Анна: Перш за все, в умовах жорсткої війни, ініційованої російськими злочинцями, ніхто не має права залишатися осторонь. Втім, мій підхід полягає у тому, що аби наблизити перемогу, кожен має бути корисним у тій сфері, де він є експертом і не просто хоче, а може допомогти. Тому ми, як перше в західній Україні PR-агентство повного циклу, вирішили допомогти тим, що вміємо найкраще – медійною підтримкою благодійних заходів для допомоги нашим воїнам.
От і у фільмі – про те саме. Події відбуваються у теперішньому воєнному часі в Україні. Червоною ниткою через увесь фільм пролягає підготовка до шкільного концерту, основна мета якого – збір коштів для ЗСУ.
В: Розкажіть, будь ласка, більше про Вашу компанію.
А: PR-агентство «Пріоритет.Ю.Ей» – перша в Західній Україні агенція повного циклу, яка займається не лише бізнес PR, але й індивідуальним, а також має багаторічний досвід з популяризації України у світі. В якийсь момент я зрозуміла, що імідж треба створювати не лише для бізнесу чи персоналій, але й для країни теж, особливо в умовах тотального нерозуміння нашої культури, історичного спадку та унікальної ментальності на Заході. В цей момент з’явилася ідея поєднати бізнес-івенти з популяризацією туризму до України та української культури загалом. Таким чином, ми також були піонерами МІСЕ в Україні.
В: Які масштабні проєкти можете пригадати?
А: В першу чергу, це VIP-тури для таких міжнародних гігантів, як Helly Hansen та Kimberly Clark, а також для представників крупного бізнесу з Латинської Америки, Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Франції, США, Казахстану, Ізраїля та інших. Ці проєкти – це МІСЕ, під час якого ми презентували і відкривали Україну, створювали її позитивний імідж в світі, на прикладі доводили, що тут можна й треба займатися бізнесом, що тут є як європейський сервіс, так і можливості для інвестицій. Не було жодного кейсу, коли наші клієнти мали б негативний фідбек – багато хто з них неодноразово повертався до України і це в довоєнні часи, коли обізнаність про нашу державу за межами Східної Європи була на зародковому рівні.
В: Якими проєктами Ви займаєтеся зараз?
А: Наразі, так як туризм в Україну значно ускладнений через наших неадекватних сусідів з-за порєбріка, я вирішила для себе розвиватися як лайф- та бізнес коуч. В якийсь момент ти починаєш розуміти, що твій багаж досвіду і знань просто завеликий, аби не поділитися ним з іншими – тим паче в такі буремні часи, коли усім потрібна підтримка та кооперація.
В: Як виникло рішення різко змінити вектор діяльності з генерального директора PR-агенції на коуча?
А: Для мене коучинг – це:
швидкість та ефективність досягнення цілей; глибина і краса рішень. Це коли людина, приймаючи рішення на глибинному рівні, каже: «Так, це воно і це моє»; усвідомлена відповідальність. Плюс розширення власних кордонів і ресурс.
Проте до базису завжди додається індивідуальна магічна «спеція», яка залежить від цілей і індивідуальних особливостей кожного коучі.
До коучингу я прийшла не відразу. У мене базова вища освіта (диплом з відзнакою), магістратура (з відзнакою), завершена аспірантура зі зданим кандидатським мінімумом і попереднім захистом дисертації, завершена Лондонська школа PR… Незліченна кількість тренінгів, конференцій, майстер-класів як учасник і доповідач.
Колись читала, що одним із найважливіших аспектів єврейської філософії є вмінням ставити запитання. Саме це вміння є одним із значущих елементів у коучингу. У мене, як стверджували мої Вчителі, є мій особливий талант в цьому надважливому пазлі професії.
Коуч – це експерт у створенні умов, у яких максимально розкривається потенціал людини/компанії, але відповідальність за результат несете Ви самі. Коли клієнт зрозумів, що і як робити далі – це і є результатом спільної роботи.
Такі рішення інколи виникають спонтанно. Ти просто відчуваєш, що тобі потрібен новий виклик в житті, нова пригода і нове призначення. Звичайно, зміна будь-якої професії потребує навчання, праці та сил, втім, якщо це дійсно те, чого ти хочеш, ніщо не зможе стати на заваді. В один момент я просто зрозуміла, що це моє – це і робота, яка приносить задоволення, і можливість допомогти людям, і невичерпні можливості саморозвитку і самопізнання. Хіба може бути щось краще?
В: Ви сказали, що Ви лайф-коуч та бізнес-коуч. В чому фундаментальна різниця?
А: Люди часто дивуються, коли дізнаються, скільки різних напрямків існує у коучингу – їх значно більше ніж лайф чи бізнес коучинг. Спробую пояснити коротко: лайф-коучинг – це допомога людям в усвідомленні та вирішенні їхніх індивідуальних проблем, як от проблеми в сім’ї, родині, криза мотивації чи пошук нової цілі. Бізнес-коучинг націлений на вирішенні внутрішніх та міжособистісних проблем, які заважають бізнесу розвиватися та рости – проблеми в колективі, слабка мотивація, нерозуміння перспектив, страх, втрата довіри та інше. На жаль, війна вдарила по всіх сферах нашого життя і багато хто досі пересилює себе заради виконання навіть примітивних рутинних завдань. Це нормально, але з цим треба працювати, поки не стало надто пізно. Українці – сильні люди та не всі звикли звертатися по допомогу, в нас навіть інститут психотерапії ще в зародковому стані, проте це дуже зле – навіть найсильніші люди ламаються. Моя мета полягає в тому, щоб допомогти іншим вилізти з вирви проблем – це і особиста сатисфакція, і сатисфакція внутрішнього альтруїзму.
В: Що говорите людям, які зневірюються в майбутньому або вже не можуть витримати тиску обставин?
А: В першу чергу, кожна ніч закінчується світанком. Не варто фокусуватися на негативі, варто сприймати його як наступну сходинку на шляху в щасливе і успішне майбутнє. Як би там не було, ми вже довели, що як нація ми в рази сильніші за нашого ворога – а сильні духом люди не програють і не здаються. Ну і звісно варто вірити – віра це неймовірне джерело сили, а найсильніша та віра, якій не потрібно доводити або переконуватися в власній правоті.
І сьогодні дуже важливо розуміти, що кожному з нас потрібно самозберегтись. А для цього в наших надскладних реаліях війни надзвичайно потрібна підтримка і допомога таких фахівців як психологи, психотерапевти, коучі.