Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, як відрізнити міського жителя від сільського? Хоча межі між міським і сільським способом життя стають все більш розмитими, деякі звички все ще можуть видати походження людини, інформує Ukr.Media.
Сміття на землю
Міський може пів міста пройти з фантиком від цукерки в руці в пошуках урни, сільський кине фантик на землю і навіть не замислиться. І це не проблеми виховання чи безкультур'я, це багатовіковий сільський уклад життя.
У селі тривалий час 99% сміття — це органіка. Кинути недоїдок на землю в селі — нормально, він або згниє і удобрить землю, або його підберуть свині — і те, і те добре.
Лузати насіння на землю також нормально, чому ні? Недопалок у селі до 80-х років — це недопалок Біломору, Прими чи самокрутки, все це 100% натуральне, папір і тютюн, все це 100% через пару днів стане ґрунтом. То чому б їх не кинути на землю?
Та й загалом кидати сміття на землю — це нормально для людини в усі часи, запитайте у археологів. Якби люди не кидали сміття на землю, у археологів взагалі не було б роботи, ну хіба що копання могил.
Закуповуватися про запас, продукти на вагу
Сходити в магазин для міського — це вид дозвілля. Вони часто на вихідних проводять весь день у великих магазинах.
Для сільського, похід у магазин — це все одно що похід у ліс на полювання чи по гриби. Це пошук здобичі, чим більше здобичі зібрати, тим довше не потрібно буде йти в ліс знову. Сумки на коліщатках винайшли спеціально для сільських бабусь, які їдуть на ринок у місто і закуповуються на місяці вперед.
А ще сільські віддають перевагу продуктам "на вагу" — так вигідніше, так можна більше купити і менше заплатити. Купити один еклер у кондитерській, щоб випити ввечері чай — це міська людина, набрати на вагу п'ять кілограмів пряників, вафель, печива і цукерок, щоб забити ними всі "засіки" й "амбари", — це сільська людина.
У господарстві знадобиться
Все, що погано лежить у селі, одразу ж відправляється в закрома. Бо в господарстві знадобиться. Знайшов на дорозі цвях — відмінно! Велика пластикова пляшка лежить на смітнику — з неї вийде корито для розсади, треба брати.
Сільські люди намагаються нічого не викидати, все ремонтувати і зберігати роками, бо невідомо, коли і що може знадобитися.
Так, багато міських чинять так само — засмічуючи балкони, комірчини та підвали, але це ніякі не міські, а все ті ж сільські, просто переїхали в місто, а звички не змінили.
Єднання з природою, що природно, те не потворно
Знаєте таких чоловіків, які при кожній зручній нагоді знімають футболку? Ви тільки вирішили посмажити шашлик, а він вже з голим пузом.
Чи стане міська людина купатися на пляжі без плавок чи купальника? Швидше за все ні. А для сільського сімейні труси вже плавки! Ну а футболка, чим не купальник?
Один одяг для всього
У сільської людини два комплекти одягу: один — це костюм, який мати женитися купила (на випускний). Висить він у шафі, і навіть краватка у нього не розв'язана, бо якщо розв'язати, то більше ніхто зав'язати не зуміє.
І другий комплект для всього іншого. У різні часи це міг бути різний комплект. Наприклад, у жінок у селі нормально носити один і той самий халат на блискавці всюди: вона в ньому і в городі, і в магазин, і на кладовище, і на сінокіс.
У чоловіків це штани (джинси) і футболка (сорочка). Цього набору одягу достатньо для всього: і на роботу, і в гості, і куди завгодно.
Звісно, шапка — одна, зимові черевики — одні, куртка — одна, кросівки — одні. І поки не зносиш, нове купувати не можна.
І головне — гумові шльопанці.