Розвивайся Іван Луць: «Як я перестав бути хабарником» власна справа, ідеї для бізнесу, Розвивайся, УГП
Йому 56. Має трьох дітей і онука. Займається бізнесом (каменеобробка та перевезення) і ревно вірить в Бога. Сім років поспіль їздить у Меджугор’є і переконаний: що б там не було, зберігай внутрішній спокій. «Перед Страшним судом тебе запитають: як ти своє життя прожив і чого ти навчив своїх дітей. От дадуть тобі фільм про твоє життя подивитися і запитають «Як ти думаєш, на що ти заслужив?»
Знайомтеся: Іван Луць, місто Судова Вишня.
Це буде трохи інше Розвивай_ся, ніж завжди. Але в час літніх відпусток, сподіваємося, цей матеріал вам “зайде”.
– Як справи йдуть?
– Та по-різному. На перевезення аби мати дозвіл – мусиш везти товар в Польщу. В базі даних вантажу на Польщу мало. Деколи везеш – дизель відробляєш. Дизель дорогий, запчастини дорогі, водієві заплатити треба, щоб за кордон не втік. Тішитися дуже нема чим, маємо кризу.
Але впевнений, воно закінчиться і все зміниться. Просто не відомо коли.
Наш народ є трудолюбивий, зі всім справиться. А та система, за якою державою керують не українці – від нас залежить. Від нашого вибору на виборах: будемо свідомі чи підемо за короткочасним матеріальним і знов 5 років втратимо.
– Ви кажете, що зміни будуть невідомо коли. А якщо це буде запізно?
– Знаєте, ми спілкувалися між собою, однолітки, і дійшли єдиної думки, що якщо буде третій Майдан – ніхто в Київ з пустими руками вже не поїде. Треба відбити свою незалежність – то ми її відіб’ємо.
Мені пригадується Майдан в ніч розгону. Те, що показано, що там було близько 20 автобусів «Беркуту» – це правда. Що вони могли нас запросто в тих умовах розігнати – правда. Але є якась Сила, яка не дала цього зробити. Ми тоді достояли до ранку, вранці дзвони задзвонили, люди почали виходити, Київ вийшов. Путін по сьогоднішній день не може зрозуміти чого він з тою Україною не може дати собі ради. Він думав, що то буде просто. А є сила, яка не дає. Є люди, які їдуть воювати за Україну, за ідею. Багато з таких людей віддали свої життя за державу. А та кров просто так не зникає.
Вже десять років кожної неділі в церкві перед Службою молимося за мир і спокій в наших українських сім’ях.
Отець Петро Конкевич два роки тому в нас запровадив, що кожного 13 числа в сьомій вечора молимося за мир і спокій в Україні. Сходиться 20-30 осіб. В Мостиськах на таку ж молитву люди збираються в парку. Приходять 3-4 конфесії і разом моляться.
Якщо буде молитва і щире прохання, щоб Бог допоміг, – воно зміниться.
Не вірите? Гляньте на мапу. Чому західний регіон є порівняно спокійним? В нас тут часто й не відчуваєш, що йде війна, а там – страхіття що робиться. Атеїзм робить своє. А віра своє.
Престол: робота підприємства, очолюваного паном Іваном
– «Бог. Людина. Україна» – ідеологічна основа Української Галицької Партії, за якою ви обрали саме цю партію. На вашу думку, чи може Бог знайти місце в бізнесі та політиці?
– Не те, що може, а хоче. Якщо люди, які християни і виконують заповіді Божі, будуть у політиці – то й держава нормально працюватиме. Хто буде красти? Людина, яка знає, що за це матиме проблеми не лише перед законом, а й «там», цього не робитиме.
Якщо дотримуватися законів Божих, можна щасливо жити і тут, на землі.
Не треба переживати за матеріальне, але за Царство Небесне. Тож я, наприклад, страху не маю.
– Ви якось розповідали, що тепер трохи є труднощі з веденням бізнесу, власної справи. Хоча в нас в країні останніх 28 років з тим є труднощі. Яка думка, теза, яке переконання вас тримає в оптимістичному настрої і баченні, що все буде добре, все зміниться?
– Те все, що зараз відбувається – воно є не просто так. Нічого не буває просто так. Навіть те, що ви сьогодні приїхали – не просто так. Є допуст Божий. І ті речі, які ми іноді робимо, мають проходити через своєрідне сито з заповідей Божих. Там є конкретно написано, що маємо робити, а що не маємо робити. І якщо ти, перш ніж щось зробити, подумаєш, чи то добре, чи то недобре, чи то подобається Богові, чи ж то подобається лише людям – то після того сита будеш бачити, що гріхів у твоєму житті ставатиме щораз менше.
Я брав хабарі і давав хабарі. То тягнулося тривалий час. Щомісяця в тому сповідався. Але потім на моєму шляху стрівся один священик, який каже: «Не даєш ради – звільняйся». Я написав заяву і пішов. І сьогодні я знаю 100%, що зробив правильно.
Багато буває таких епізодів, коли знаю, що з того може бути прибуток, але що воно є недобре – стараюся відкидати. І потім бачу, що вчиняв правильно.
Тезою життя є те, що життя надзвичайно прекрасне.
– В Україні є чимало конфесій і релігій. Люди цих конфесій і релігій є в політиці та бізнесі. Як поєднати Бога і цей факт? Чи має значення, якої конфесії людина? А Бог?
– Бог не є конфесійний. Коли створювався світ, не було ні партій, ні конфесій, це все придумали люди. Він дав заповіді: любити Бога і любити ближнього. Він не написав, що якщо твій ближній мусульманин – ти його любити не повинен. Ні. Любити кожного ближнього. Навіть свого ворога. Не нам його судити. Бо всі є діти Божі.
Розмовляла Марія Кульчицька
Газета “Медіа Дрогобиччина”, №6(53)
Публікацію створено в межах проекту “Розвивайся”, що реалізовється за підтримки УГП
