Фраза «Бідність — не порок» відома, мабуть, кожному. Чи помічали ви, як багато в українській мові прислів'їв і приказок на тему багатства і бідності? «Ситий голодного не розуміє», «Не жили заможно, годі й починати», «У багатих свої примхи» — ці та багато інших поширених фраз використовуються при будь-якому зручному випадку. Особливо часто ними зловживає старше покоління — наші батьки, бабусі та дідусі. Самі того не підозрюючи, ми з часом також починаємо слідувати їх прикладу — спочатку повторюємо фрази про багатство і бідність, потім живемо згідно з закладеними в них принципами, інформує gazetapo.lviv.ua.
Формування мислення бідняка
Проходять роки, зростають доходи, разом з ними витрати та борги. Звичайній людині з так званим «середнім достатком» часто здається, що, як не крутись, а грошей більше не з'явиться. Точніше, вони, може бути, і з'являються іноді, але зазвичай так же швидко та бездумно витрачаються. Чи замислювалися ви коли-небудь, звідки, як і чому сформувалося таке мислення щодо грошей, заробітку, достатку, бюджету? Чому так важко вирватися зі своєї фінансової категорії та просунутися сходами нагору? Річ у тім, що «мислення бідняка» просто передається по спадку — як бабусин сервіз.
Самі того не підозрюючи, діти вбирають цю філософію і в подальшому дорослому житті керуються її принципами у всіх фінансових питаннях. Не виходить більше заробити? Годі й намагатися, треба радіти, що взагалі гроші є. Затримали зарплату? Вміємо тугіше затягнути пояси — і не з таким справлялися. З'явилися несподівані зайві гроші? Побалуємо себе і сходимо в магазин, щоб швидше витратити все до копійки. Рідкісні свята і постійна «лямка», яку доводиться тягнути, — зовсім не те життя, про яке мріють багато сімей.
Чи можливо вирватися з порочного кола?
Коли приходить усвідомлення, що практично всі питання, що стосуються грошей, раніше вирішувалися за допомогою «філософії бідності», дбайливо переданої у спадок від старшого покоління, стає трохи страшно. Безумовно, модель поведінки дещо різна в різних сім'ях — є відхилення в ту або іншу сторону (збирати, витрачати і т. д.). Проте в більшості своїй вона схожа: сьогодні у працюючого населення часто відсутні базові навички ведення сімейного бюджету. У кращому випадку контролюються, обов'язкові щомісячні витрати, що саме по собі вже непогано. Але як же, скажімо, мрія накопичити (заробити) на якусь дорогу покупку, відпочинок, навчання? Хіба можливо при цьому не відмовляти собі в маленьких радощах? Насправді, фінансові інструменти — це ціла наука, осягнути яку в силах кожна людина.
Як позбутися від мислення бідняка
1. Ваше фінансове становище тільки у ваших руках. Не в руках держави, тітки, дядька, мами або бабусі. Тільки у ваших! Вихід один — бізнес. Не обов'язково відразу ставати Стівом Джобсом. Почніть з малого. Випишіть всі ідеї та області, в яких вам доводилося працювати. Який ваш досвід можна трансформувати у власну справу і джерело доходу?
2. Навчіться складати особистий план накопичення коштів.
3. Почніть вести сімейний бюджет, облік доходів і витрат.
4. Проаналізуйте, які активи та пасиви, які є у вашій сім'ї. Чи можливо позбутися якихось джерел збитків?
5. Складіть план витрат на конкретні проміжки часу (день, тиждень, місяць і т. д.)
Все це не так страшно, як може здатися на перший погляд. Крім того, вчитися ніколи не пізно. Набагато страшніше бачити, що з роками матеріальний добробут не поліпшується, а залишається там же, де воно і було 10 років тому — на колишньому місці. Викорінюйте з себе мислення бідняка всіма способами.