Хвороба бідності (синдром бідності, синдром бідняка) — це доволі своєрідний спосіб мислення людини, що не дає змоги "вийти" за чітко окреслені рамки "нестачі грошей" і жити по-іншому, інформує gazetapo.lviv.ua.
Людей із такою "хворобою" досить багато. Вона не заважає людині жити, контактувати з суспільством і виконувати робочі обов'язки. Але це не означає, що такий спосіб мислення ніяк не шкодить своєму носію. Шкодить, і ще й як! Варто зазначити, що страждає не тільки носій таких думок, а й його близьке оточення.
Тому давайте розглянемо, як упоратися з таким синдромом.
Припиніть скаржитися
Перше й основне, що необхідно зробити — це припинити скаржитися. Неважливо на кого саме ви перекладаєте свої фінансові проблеми (батьків, сусідів, чиновників, державу, світову економіку тощо). Головне зупиніть цей потік. І не тільки словесний, а й уявний. Бо, думки такі ж матеріальні, як і слова. Тому, почніть змінювати своє мислення. Поступово міняйте скарги із серії: "Це вони всі винні в такій ситуації" на думки — фрази: "Як це відіб'ється на мені особисто і що можна зробити?". Зрозумійте, що ви особисто несете відповідальність за своє життя. Саме ви, а не хтось інший.
Опрацюйте свої страхи
Страх змін, страх багатства, страх перед відповідальністю, страх зради… — ці та інші страхи краще за будь-які ланцюги стримують людину в стані бідності. Адже будь-які зміни змусять змінюватися, потрібно буде брати на себе нову відповідальність, необхідно буде змінювати повністю своє життя тощо. Це змушує людину гальмувати всі можливі позитивні зміни, відмовлятися від перспективних можливостей і обирати щось більш передбачуване. Адже такий життєвий сценарій не змусить змінюватися, від чогось відмовлятися і якось діяти.
Але цим ви тільки позбавляєте себе можливості вибратися з "болота". Тому виділіть час і опрацюйте свої страхи. Якщо немає впевненості, що вийде самостійно, то зверніться до фахівця. Пам'ятайте, що ви гідні свого щастя і тому повинні себе змінити на краще. Хоча б заради себе.
Звичка економити
Найцікавіша звичка, яка призводить до несподіваного результату. А саме до формування хвороби бідності в людини. Хоча ми всі звикли, що економія допомагає сформувати акуратну витрату грошових коштів. Частково це так. Але справа тут у формулюванні. Адже найчастіше економія формулюється таким чином: "Необхідно скоротити витрати, щоб можна було купити те й те або оплатити те й те". І саме це допомагає формувати синдром бідняка. Куди ще скорочувати те, що не скорочується, коли вже все до копійки підраховано?! Щоб розв'язати цю проблему, замініть формулювання: "Необхідно купити те й те/ оплатити те й те — як мені на це заробити?". Погодьтеся, після такого запитання вже більш оптимістично можна дивитися на світ і шукати способи розв'язання проблеми.
Небажання щось робити
Щоб досягти більш високого рівня доходу, потрібно дуже і дуже багато працювати. Іноді навіть відмовляючи собі у відпочинку та якихось маленьких задоволеннях. І саме така жертва змушує багатьох лякатися і ставити хрест на бажанні заробити більше. "Вже краще залишитися з маленькою зарплатою, ніж працювати як кінь!" — так думає більшість людей, залишаючись в обнімку з комп'ютером і критикуючи владу за якісь дії. А побачивши успішнішу людину, починає зріти чорна заздрість, яка ще довгий час отруюватиме життя. І виливатися у світ внутрішня отрута буде у вигляді отруйних коментарів і образливих, необґрунтованих пліток у бік цього "везунчика".