Найбагатша людина Китаю Джек Ма зробив стан завдяки інтернет-торгівлі. Його магазин Alibaba — найбільший китайський проєкт у сфері e-commerce, і нещодавно йому вдалося за годину продати товарів на $2 млрд. У статті бізнесмен розмірковує про те, хто винен, якщо до 35 років вам не вдалося заробити грошей, інформує gazetapo.lviv.ua.
Перед тим, як заснувати Alibaba, я запросив до себе 24 друзів, щоб обговорити цю бізнес-можливість. Ми проговорили дві години, але вони все ще були трохи збиті з пантелику — повинен визнати, що тоді я висловлювався не цілком виразно. Вердикт: 23 з 24, що знаходилися тоді в кімнаті, сказали мені кинути цю ідею з безлічі причин. Наприклад: "Ти нічого не знаєш про Інтернет, і що важливіше, у тебе немає стартового капіталу".
Тільки один друг (тоді працював у банку) сказав мені: "Якщо хочеш цим зайнятися, давай спробуємо. Якщо справа не вигорить, завжди можна повернутися до того, чим займався раніше". Я роздумував про це всю ніч і вже до ранку вирішив, що все одно ризикнув би, навіть якби ідея не сподобалася всім 24 моїм друзям.
Коли Alibaba тільки починалася, я відразу ж зіткнувся з сильним неприйняттям з боку сім'ї та друзів. Озираючись назад, я розумію, що мною рухала навіть не впевненість в потенціалі інтернету, а це: "Неважливо, чим ви займаєтеся, незалежно від того, досягли успіху ви або зазнали невдачі, досвід — це форма успіху сама по собі. Ви повинні продовжувати намагатися, і якщо це не спрацює, завжди можна повернутися до того, чим займалися раніше".
Як у цій цитаті з Томаса Лоуренса: "Всі бачать сни, але кожен по-різному. Ті, хто бачать сни в темних глибинах ночі, вранці бачать, що сни розсипалися в прах. Але ті ж, хто марить наяву, з відкритими очима — небезпечні люди, адже вони можуть втілити сни в реальність".
Люди програють в житті з цих чотирьох причин:
- Короткозорі — не бачать можливостей.
- Недооцінюють можливості.
- Не розуміють можливості.
- Не можуть діяти досить швидко.
- Ви бідні, бо не амбіціозні.
Бути амбітним — значить жити життям, повним великих ідей, мати велику мету в житті. У цьому світі є речі непізнавані і недоступні, але немає нічого, чого не можна було б досягти. Глибина ваших амбіцій визначає ваше майбутнє.
Цьому свідчення — історія Джулієт Ву Шихонг — однієї з тих, хто став першим поколінням професійних керівників у Китаї. Їй вдалося домогтися визнання, пробиваючись по кар'єрних сходах від прибиральниці, доглядальниці, маркетолога, і допомагало їй в цьому самоосвіта і навчання. Вона очолювала найвідоміші мультинаціональні IT-групи (Microsoft 1985-1998; IBM 1998-1999). Ву була символом нового покоління бізнес-керівників, яких виростив Китай під час економічних реформ і відкриття світу.
Вона починала кар'єру у великій компанії з самого низу, її робочі обов'язки полягали в тому, щоб розливати чай і підмітати підлогу. Одного разу, коли вона забула свій пропуск, охоронець не пропустив її всередину. Вона говорила, що і справді є співробітником компанії і вийшла лише щоб купити офісне приладдя. Незважаючи на її благання охоронець не здавався. І, стоячи біля дверей, Ву бачила, як співробітники її віку, але стильно і по-діловому одягнені, вільно проходять всередину і ніхто не вимагає у них пропуск. Вона запитала в охоронця, чому їм не потрібно показувати пропуск, і охоронець холодно дозволив їй увійти.
Це стало поворотною точкою для Ву, їй було жахливо соромно, її самооцінка жахливо постраждала. Вона глянула на себе з боку: в мішкуватому одязі, штовхає брудний візок. Порівнюючи себе з тими, хто був одягнений по-іншому, вона відчувала глибокий біль від раптового усвідомлення того, що її дискримінують. І з цього моменту Ву присягнулася ніколи не дозволяти так принижувати себе — і стати всесвітньо знаменитою.
Відтоді вона не втрачала можливості просування. Кожен день Ву приходила на роботу раніше всіх, а йшла останньою. Вона була готова вчитися, і скоро її зусилля були винагороджені: її зробили менеджером з продажу, а незабаром — регіональним менеджером в Китаї. У неї не було необхідної освіти і її часто називали "королевою парт-таймерів". Незабаром вона очолила IBM в Китаї. Це історія Ву Шихонг, героїні китайських ділових кіл.
Якби не цей випадок, Ву Шихонг ніколи не вистачило б амбіцій і бажання стати багатою, і її життя розвивалося б зовсім по-іншому.
- Ви бідні, тому що у вас немає бажання стати успішним.
- Ви бідні, тому що вам не вистачає передбачення.
- Ви бідні, тому що не можете впоратися з власним боягузтвом.
- Ви бідні, тому що вам не вистачає хоробрості і цілеспрямованості.
- Амбіції можуть допомогти вам перевершити всі обставини і максимально наростити свій потенціал.
- Амбіції допоможуть вам постійно вчитися і бажати досконалості.
- Амбіції допоможуть вам подолати всі перешкоди і творити чудеса, на які інші не наважуються навіть замахнутися.
Неважливо, наскільки бідна ваша сім'я, не сумнівайтеся в своїх здібностях і будьте амбітні.
- Якщо ваша сім'я вважає вас нікчемним, вас ніхто не пожаліє.
- Якщо вашим батькам нічим платити за медичними рахунками, ніхто не буде співчувати вам.
- Якщо вас перевершать конкуренти, ви не викличете жалю.
- Якщо вас покинуть ваші близькі, ніхто не шкодуватиме вас.
- Якщо ви нічого не досягли до 35 років, вас теж ніхто не пожаліє.
Так що дерзайте або ж займайтеся домашніми справами. У будь-якому іншому випадку ви просто даром витрачаєте свою юність.