Як повідомляє MyLviv.city, 17 жовтня 1971 року, при Українському музично-хоровому Товаристві, народилася Хорова капела «Дударик». Ця музична команда пройшла незвичайно довгий шлях розвитку, протяжністю вже у 40 років. За цей період їхнього існування капела вже встигла здійснити понад 2500 концертів, а їх талант та вишукані виступи завоювали серця тисяч шанувальників не лише в Україні, а й по всьому світу, де вона виступала.
Однак, історія могла б бути зовсім іншою, адже засновнику, Миколі Кацалу, спочатку суворо перешкоджали у його прагненні створити чоловічий хор. Чому так сталося?
Заснування Дударика
Історія заснування хорової капели в Львові має свої особливості та унікальність, пов’язані з непростим початком і багатьма викликами. Заслужений діяч мистецтв України, Микола Кацал, який також є почесним громадянином Львова та відомим викладачем, став ініціатором створення цієї капели. Його наставництво та підтримка допомогли вийти на світ талановитим молодим артистам.
Хорова капела Львівського відділення музичного товариства України запрацювала у жовтні 1971 року, а перша репетиція відбулася в концертному залі ім. С. Людкевича. Вже за місяць, в листопаді, капела дебютувала на сцені, виконуючи балетну сюїту Андрія Петрова «Створення світу» разом із симфонічним оркестром.
Але створення хорової капели було великим викликом для Миколи Кацала. Багато людей у музичному світі відмовляли йому в цій ідеї, стверджуючи, що в Львові не бракує таких музичних колективів, а особливо чоловічих хорів. Але завзяття та впевненість Кацала перебороло усі перешкоди, і його хорова капела стала чимось особливим та унікальним.
І так з 1971 року хорова капела заслужено здобула славу в Львові та за його межами, ставши незмінним символом мистецтва та таланту в цьому мальовничому місті.
Хто міг стати членом чоловічої капели?
Усвідомлення мрії про створення капели забирало в Миколи Кацала майже весь його час, як вільний, так і не дуже. Його життя практично крутилося навколо цієї ідеї, і він готовий був працювати цілодобово, лише щоб зреалізувати своє задумане. Особливим випробуванням стало прослуховування потенційних кандидатів для хору. Щоб знайти найбільш обдарованих, пан Микола та його дружина Любов особисто прослухали більше двох тисяч дітей. Тисячі хлопчиків з різних міст прибули на прослуховування, і конкуренція була жорстокою.
Сперечалися батьки, своїми амбіціями змушували скорегувати вибір, але завдяки чутливості та об’єктивності Миколи Кацала, вони вибирали найкращих кандидатів для капели. На першу репетицію у філармонію прийшло 80 обраних хлопчиків, і протягом півтори години дитячий хор розучив складну народну пісню на три голоси, а заключний акорд впевнено звучав на чотири. Такий надзвичайний талант Миколи Кацала у заохоченні та навчанні став чимось унікальним у світі.
Це саме тому Дударик, як іменитий дитячий хор, отримав шалену популярність, ставав фіналістом всесоюзних фестивалів і конкурсів, і такий успіх забезпечували не тільки талановиті діти, але й безпосередньо керівник капели та його дружина, що невпинно працювали з хористами на репетиціях.
Чому чоловічу капелу назвали Дударик?
Засновник капели, Валентин Кацал, обрав назву «Дударик» символічно та патріотично. Це було не просто ім’я, а своєрідна позиція, за яку довелося стояти навіть перед радянською владою. Кацалу вдалося відстояти українську назву капели, хоча це не було простим завданням, оскільки КДБ пильно стежило за проукраїнськими інтелігентами.
Музиканту нав’язували інші назви, спрямовані на відданість комуністичній ідеології, такі як «внучата Ілліча», «пионерія», «красная заря». Проте, Кацал не відступив, адже ці назви не відповідали цінностям і ідеалам його капели.
За легендою, назва «Дударик» була запозичена з української народної пісні, яку в обробці представив композитор Микола Леонтович. Таким чином, назва капели набула ще більшої символічності і зв’язку з українською культурою та спадщиною.