Фото: DW Прем’єр-міністр Швеції заявив, що його країна продовжить підтримувати верховенство права в усіх країнах-членах ЄС
Швеція з 1 січня перебрала на себе головування у ЄС в першій половині 2023 року. Що на порядку денному в Стокгольма? Вже точно можна сказати, що війну РФ проти України там вважають головним викликом на час головування.
Новий шведський уряд меншості, що складається з поміркованих християнських демократів і лібералів, і який залежить від співпраці з ультраправими шведськими демократами, бере естафету рівно там, де щойно добігло кінця головування Чехії в Раді ЄС.
Російська війна проти України, її наслідки для безпеки та енергопостачань по всій Європі, зміцнення військового потенціалу та більша незалежність від неєвропейських ланцюгів постачання залишаються головними питаннями головування для Швеції. Шведські урядовці очолять близько 1500 засідань різних органів ЄС і повинні будуть шукати компроміс між державами-членами ЄС, Єврокомісією і Європейським парламентом.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив у грудні, що розвиток воєнних дій в Україні визначатиме курс головування Швеції. «З одного боку, ми точно знаємо, що маємо робити: підтримувати європейську єдність у допомозі Україні, залучати ресурси для (її. — Ред.) відновлення, дотримуватись міжнародного права та готувати шлях для країни-кандидата України до вступу в ЄС. З іншого боку, ми не знаємо, що саме станеться. Що станеться через рік після вторгнення? Навесні? Влітку? Швеція буде готова діяти швидко і рішуче», — запевнив прем’єр-консерватор.
Непростий коаліційний розклад і роль крайньоправих
Інші питання, такі як захист клімату, міграційна політика, а також розширення ЄС через прийом нових членів із Західних Балкан, очевидно, відходять на другий план у порівнянні з темою війни в Україні. Новий глава уряду, який обійняв посаду лише в жовтні після парламентських виборів, у цій темі не може розраховувати на прихильність своїх непопулярних урядових партнерів — крайньоправих Шведських демократів. Їммі Окессона, лідера цієї сили, яка набрала близько 20 відсотків голосів, але не увійшла до правлячої коаліції, вважають заперечувачем зміни клімату, він виступає за жорстку антиміграційну політику та критикує Європейський Союз як джерело всього зла. Тому Шведських демократів вважають природними союзниками інших правих урядів в ЄС, особливо в Угорщині та Італії.
Нерівні партнери: Їммі Окессон (л) та шведський прем’єр Ульф Крістерссон
Прем’єр-міністр Швеції заявив, що його країна продовжить підтримувати верховенство права в усіх країнах-членах ЄС. Відомі судові процеси проти Угорщини та Польщі мають йти далі «помірковано». Проте Шведські демократи категорично відкидають штрафні заходи проти Угорщини, такі як уперше задіяне блокування субсидій ЄС. Зелений депутат Європарламенту Якоб Далунде, чия партія перебуває в опозиції у Швеції, має сумніви щодо курсу Стокгольма під час чергового головування у ЄС. «Те, що Крістерссон продовжує стверджувати, що він і його уряд зможуть захистити верховенство права, покладаючись на Шведських демократів, це і наївно, і небезпечно», — сказав він у розмові з інформаційним ресурсом Euractiv.
Прогрес в економіці
Уряд Швеції хотів би досягти прогресу в економіці. Зокрема, прем’єр-міністр Ульф Крістерссон оголосив, що слід підтримати європейську автомобільну промисловість у переході на електротехнології. Водночас залежність від постачальників і сировини з Азії має бути зменшена.
Крістерссон не розглядає як варіант несправедливі субсидії, які США надають для власної промисловості. «Під час свого головування Швеція просуватиме роботу над європейським виробництвом напівпровідників. Це звучить технічно, і так це і є. Але це абсолютно необхідно, якщо ми хочемо повністю електрифікувати наш автопарк», — сказав він під час виступу в Риксдагу.
Організована злочинність кидає виклик державі
Після перестрілки на вулицях Мальмо (архівне фото)
У Швеції немає особливого оптимізму щодо цього головування, адже внутрішніх проблем насправді достатньо. У своїй різдвяній промові Ульф Крістерссон намалював похмуру картину своєї країни, яка страждає насамперед від зростання рівня злочинності іноземних кланів. «За кордоном Швецію загалом сприймають як мирну та гармонійну», — сказав прем’єр. Але цей імідж не дуже відповідає реальності. До середини грудня шведська поліція нарахувала 378 перестрілок, у яких загинули 60 осіб. У сусідніх країнах цифри були значно меншими. У Данії четверо загиблих. У Фінляндії двоє.
За словами прем’єра, цього року в Седертельє під Стокгольмом було застрелено стільки ж людей, скільки в усьому Лондоні. Найчастіше це кримінальні розбірки із вогнепальною зброєю, в яких задіяні молоді особи міграційного походження. Через цю проблему безпеки та численні випадки вбивств Шведські демократи і здобули свої позиції на виборах.
Крім головування у ЄС, Швеція у 2023-му також працюватиме над власною безпекою. Туреччина досі блокує вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, нібито через те, що ці північноєвропейські країни прихистили курдських терористів. Швеція пішла на поступки і хоче швидше видати обвинувачених до Туреччини. Однак для президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, як він заявив у грудні, цього недостатньо. Все ж, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг очікує, що Швеція цього року стане членом НАТО. Щоправда, в інтерв’ю наприкінці минулого року, він не взявся сказати, коли це станеться.
Джерело: Українська служба DW