Фото: BASF При нестачі газу BASF доведеться, ймовірно, зупинити в Людвігсгафені нову установку з виробництва ацетилену
Німецькій промисловості, навіть хімічній галузі, природний газ потрібен не стільки як сировина, скільки як паливо. А паливо можна замінити, але далеко не на всіх підприємствах.
Наступної зими в Німеччині не вистачатиме газу — і він буде дуже дорогим. Це вже зрозуміло всім німцям, і багато хто з них готовий економити паливо. Не зрозуміло лише, наскільки гострим виявиться дефіцит. У питанні поки що надто багато факторів, які важко прогнозувати, і головний з них: наскільки сильно Росія скоротить постачання — і чи не припиниться воно повністю.
У будь-якому разі німецька промисловість активно готується до дедалі ймовірнішого дефіциту, оскільки в разі загострення ситуації раціонуватимуть або повністю відключатимуть газ саме їй, а не домашнім господарствам чи лікарням — вони захищені законом (хоча через технологічні особливості газорозподільних мереж теж можуть постраждати).
Обробній промисловості ФРН потрібно багато тепла
На частку обробної промисловості припадає, за даними економічної газети Handelsblatt, понад 36 відсотків всього газу, який споживається в Німеччині, тоді як частка електроенергетики становить трохи більше 15 відсотків.
Газова електростанція сталеливарного заводу Hüttenwerke Krupp Mannesmann у Дуйсбурзі
Однак особливість німецьких промислових споживачів газу полягає в тому, що переважна частина обсягів, що закуповуються ними, потрібна, навіть на хімічних підприємствах, зовсім не як сировина для виготовлення продукції, а як паливо. Згідно з Handelsblatt, як сировина використовується менше 11 відсотків газу, який іде в обробні галузі. Ще близько п’яти відсотків потрібні нафтопереробним заводам.
Решта газу потрібна німецькій промисловості для виробництва тепла, необхідного в різних технологічних процесах, і для виробництва електроенергії на заводських електростанціях. Відповідно, найбільший потенціал для скорочення споживання газу мають ті підприємства, які мають можливість оперативно замінити його на інші енергоносії, насамперед — на нафту та вугілля.
Хімічна промзона Leuna перемикається на нафту та відновлювану енергію
За перші п’ять місяців 2022 року східнонімецький центр хімічної промисловості в Лойні на 30 відсотків скоротив споживання природного газу в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила компанія Infraleuna, яка відповідає за інфраструктуру і, зокрема, за забезпечення електроенергією міської промзони, що налічує близько 100 підприємств та 12 тисяч робочих місць.
НПЗ компанії TotalEnergies — ключове підприємство хімічної промзони в Лойні
Така економія газу (і грошей) стала можливою, тому що електростанції промзони значною мірою перейшли на нафту, повідомив інформагентству dpa генеральний директор Infraleuna Крістоф Ґюнтер. А нафти та нафтопродуктів у Лойні багато, оскільки тут закінчується відгалуження нафтопроводу «Дружба» та розташований НПЗ французької компанії TotalEnergies.
Щоправда, нафта на світовому ринку минулої зими теж значно подорожчала, але все ж таки вдвічі, а не в п’ять-вісім чи навіть у 10 разів, як природний газ. До того ж, Infraleuna закупила додаткові обсяги електроенергії на спотовому ринку, оскільки електрика теж зросла в ціні далеко не так сильно, як газ, у тому числі завдяки суттєвому збільшенню цього року виробництва вітрової та сонячної енергії: у Східній Німеччині сильно розвинена відновлювана енергетика.
Концерн Henkel готується до відновлення віддаленої роботи
Таким шляхом готується піти і компанія Symrise. Лише кілька років тому головний завод цього великого виробника харчових ароматизаторів та інгредієнтів для косметичної промисловості у західнонімецькому Гольцміндені перевів своє енергопостачання з нафти на газ. «На щастя, ми ще не демонтували свою нафтову котельню», — повідомив Handelsblatt Бернгард Котт, який відповідає в компанії за зв’язок з громадськістю.
Штаб-квартира та головний завод концерну Henkel у Дюссельдорфі
Зараз, розповів він, опалювальні котли чистять і готують на той випадок, якщо Росія відключить газ і доведеться швидко переходити на нафту. Це буде, наголосив він, «кроком назад з екологічної та технологічної точок зору, але ми хоча б зможемо зберегти виробництво».
Своєю чергою, виробник побутової хімії Henkel готовий восени та взимку задля економії газу знову, як і в розпал пандемії, перевести на віддалену роботу значну частину свого управлінського апарату в Дюссельдорфі, де розташовані його штаб-квартира та головний завод. Це дозволило б різко знизити температуру в офісах, тоді як вдома співробітники працювали б у нормально опалених приміщеннях, пояснив голова концерну Карстен Кнобель в інтерв’ю газеті Rheinische Post.
Велика дружба з «Газпромом» BASF не допомогла
Однак можливості швидко перейти на інші енергоносії або досягти суттєвої економії на опаленні адміністративних будівель у багатьох німецьких компаній просто немає. Наприклад, у найбільшого промислового споживача природного газу в Німеччині — головного заводу хімічного гіганта BASF у Людвігсгафені. Цей концерн протягом трьох десятиліть мав особливі відносини з Росією. У яких тільки проектах Газпрому не брала участь його дочірня фірма Wintershall: Північний потік, Південний потік, Північний потік-2, обмін активами, видобуток газу в Уренгої… Але тепер і BASF ризикує опинитися без постачання від свого давнього російського партнера.
Головний завод концерну BASF у Людвігсгафені працює вдень і вночі
Щоправда, поки, за даними самого концерну, йому ще не довелося скорочувати і, тим більше, згортати виробництво через брак газу на жодному зі своїх європейських підприємств.
Експерти, пише Handelsblatt, виходять із того, що в разі загострення дефіциту газу в Людвігсгафені насамперед зупинять виробництво аміаку та ацетилену, яке особливо вимагає газу. Тим більше що компенсувати виробництво аміаку хоча б частково міг би завод BASF в Антверпені, оскільки Бельгія мало залежить від газу з Росії. До того ж, аміак можна буде імпортувати, наприклад, зі США, де ціни на газ істотно нижчі за європейські.
Зупинка виробництва, якщо газопостачання скоротять на 50 відсотків
Що ж до тих 20 мільйонів тонн водяної пари, які щорічно потрібні в Людвігсгафені для різних виробництв, то можливості отримувати їх на заводі за допомогою нафти дуже обмежені. У середньостроковій перспективі BASF має намір скорочувати використання газу, замінюючи його на електроенергію із відновлюваних джерел. Так, 1 липня концерн оголосив, що до кінця року спільно з компанією MAN Energy Solutions підготує техніко-економічне обґрунтування проекту зі спорудження на території підприємства одного з найбільших у світі теплових насосів.
Виробництво чавуну на заводі Thyssenkrupp
А в короткостроковій перспективі гігант хімічної промисловості готується гнучко реагувати на наявність (або відсутність) газу та коливання цін на нього, тимчасово обмежуючи чи відключаючи ті чи інші виробництва. За даними BASF, повністю зупиняти головний завод у Людвігсгафені доведеться лише в тому разі, якщо «постачання на тривалий час впаде значно нижче 50 відсотків» від максимальної потреби в енергії.
Якщо постачання газу скоротять приблизно на 50 відсотків, буде досягнуто того критичного рівня, коли підтримка виробництва стане вже неможливою — з цього виходять у сталеливарній промисловості, підтвердили Handelsblatt у штаб-квартирі лідера німецької металургії thyssenkrupp.
Які підприємства уряд ФРН відправить у «газовий локдаун»?
Втім, чимало експертів вважають, що уряд Німеччини в особі Федерального агентства з мереж намагатиметься за можливості не відключати газ галузевим гігантам, продукція яких необхідна величезній кількості інших підприємств, наприклад, автозаводам та їхнім постачальникам, яким потрібні і сталь, і різноманітна хімічна продукція.
Рішення про раціонування газу ухвалюватиме Федеральне агентство з мереж у Бонні
«З одного боку, видається «несправедливим» відрізати від газопостачання тільки менші підприємства і давати можливість продовжувати виробництво більшим через те, що вони нібито відіграють системоутворювальну роль», — зазначає в інтерв’ю економічному порталу Börse online головний економіст банку Donner & Reuschel Карстен Мумм.
«З іншого боку, у цьому випадку необхідно мислити у загальнонаціональних масштабах та визначити, як найкраще мінімізувати збитки для всього народного господарства», — продовжує він. Іншими словами: які підприємства в першу чергу відправлятимуть, як каже експерт, у «газові локдауни».
Підготовкою таких важких рішень BNetzA і доведеться займатися всі найближчі тижні. Тож різні галузі німецької економіки зараз через лобістів всіма силами відстоюватимуть свої інтереси, намагаючись вплинути на уряд. Тому можна виходити з того, що у своїх прогнозах вони швидше згущуватимуть фарби.
Тим часом, 5 липня BNetzA повідомило, що рівень заповнення підземних газосховищ Німеччини досяг 62,27 відсотка. Це більше, підкреслює агентство, ніж було того ж дня у 2015, 2017, 2018 та 2021 роках.
Джерело: Українська служба DW