Фото: Іmagо Зерносховища у порту Одеси заповнені. Також у порту перебувають 57 завантажених збіжжям кораблів
У світі розмірковують над тим, як врятувати експорт українського зерна за умови блокування морських портів військами РФ. Якщо знайти альтернативні шляхи експорту не вдасться, значній кількості країн загрожує голод.
В Організації Об’єднаних Націй (ООН) б’ють на сполох: через блокування російською армією українських портів експорт зерна з України істотно скоротився, а це загрожує голодом значній кількості країн світу. «Без реінтеграції сільськогосподарського виробництва України вирішити (глобальну. — Ред.) продовольчу кризу неможливо», — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. У Всесвітній продовольчій програмі ООН (WFP) сподіваються, що зможуть достукатися до сумління російського керівництва. «Я прошу президента Путіна, якщо він взагалі має серце, будь ласка, відкрийте ці порти (…), щоб ми могли запобігти голоду, як ми це робили в минулому», — закликав керівник WFP Девід Бізлі.
Тим часом Єврокомісія ухвалила план дій, які в умовах блокади Росією портів у Чорному та Азовському морях допомогли б Україні експортувати зернові. В українських експертних колах позитивно сприймають усі зусилля міжнародних партнерів, проте переконані: альтернативи, яка у повному обсязі замінила б морські перевезення сільськогосподарської продукції з України, не існує.
З України треба вивезти 22 мільйони тонн зернових
Катастрофічною називає ситуацію, яка склалася на ринку українського експорту сільськогосподарської продукції, трейдер зернових і бобових культур компанії Прометей Віталій Лавров. За його словами, наразі обсяги цього виду експорту знизилися приблизно у десять разів. На сьогодні функціонують лише порти, розташовані на річці Дунай: Ізмаїл, Рені та Кілія. «Вони працюють на максимумі своїх можливостей, а решта портів — в Одеській області — Південний і Чорноморськ, у Миколаєві — всі вони закриті. Херсон та Бердянcьк взагалі під окупацією, і звідти банально викрадається українське зерно. Маріуполь — зруйноване місто», — розповідає він.
Як заявив 21 травня президент України Володимир Зеленський, в українських портах заблоковано 22 мільйони тонн продовольства. «Росія заблокувала всі морські можливості експорту харчової продукції — нашого зерна, ячменю, соняшника», — зазначив він. Це залишки минулорічного врожаю, пояснює Віталій Лавров. «І порти, які були майже повністю завантажені зерном та не змогли його вивезти, переповнені, а ті складські приміщення, які мають залізничну логістику, розвантажуються дуже повільно», — розповідає він.
Президент Ради ЄС Шарль Мішель, перебуваючи в Україні, також на власні очі побачив, що «сховища в Одеському порту повні зерна, пшениці та кукурудзи, готової до експорту». «Усе це вкрай необхідне продовольство застрягло там через російську війну та блокаду чорноморських портів. Це має драматичні наслідки для бідніших країн. Нам потрібна глобальна реакція», — констатував посадовець.
Зусилля міжнародних партнерів дають результат
Країни-члени ЄС оперативно зреагували на ситуацію і досягли домовленостей, які дають можливість диверсифікувати експортні шляхи з України. Суть цих домовленостей полягає у тому, щоб для вивезення зернових поєднати максимум можливостей залізниці, річкових портів та автоперевезень. «Це ті умови, які дають підстави говорити про збільшення обсягів відвантажень», — каже заступник голови неурядового об’єднання Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук.
До російського вторгнення щомісячний експорт зернових з України становив від п’яти до шести мільйонів тонн на місяць. За перший місяць російського вторгнення, у березні, експорт склав лише близько 200 тисяч тонн, але у квітні, «у нас вже було більше мільйона тонн перевезень зернових», зазначає експерт. «Наша мета — вийти хоча б на 50 відсотків від того обсягу експорту, який ми мали до війни через морські порти», — каже Марчук.
Пропускна спроможність західних кордонів недостатня
Однак альтернативні шляхи мають чимало недоліків. Головна проблема — ширина залізничних колій. Так історично склалося, що в Україні, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, вона приблизно на 10 сантиметрів ширша, ніж у Європі. Це означає, що вагони потрібно перевантажувати на кордоні або переміщувати на іншу колісну пару. Але, за словами міністра сільського господарства Польщі Генріка Ковальчека, технічне оснащення прикордонних пунктів не дає можливості пропускати більше, ніж один-два мільйони тонн зерна на місяць. Крім того, час очікування вантажів на проходження перевірки на західному кордоні України донедавна становив більше двох тижнів.
Денис Марчук стверджує, що домовленості, досягнуті між Україною та західними партнерами, дозволять значною мірою усунути багато недоліків. Буде створено окремі зони пропуску автомобілів, щоб запобігти заторам, вже пришвидшується документообіг, скорочується час перевірок вантажу. На думку експерта, поки що важко говорити про результат, «бо не всі механізми, прописані в угодах, задіяно». При цьому зернотрейдер Лавров додає, що всі транспортні шляхи, які нині можна використовувати, малоефективні через свої технічні спроможності, які вже зараз працюють на максимумі.
Через румунський порт Констанца вже експортують зерно з України
Пошук альтернативних портів
Триває й пошук альтернативних маршрутів для експорту українського зерна через морські порти інших країн. Найближчий чорноморський порт до Одеси — Констанца в Румунії. І там намагаються допомогти Україні. На баржах через дельту Дунаю залізницею та вантажівками до Констанци вже надійшло 240 тисяч тонн українського зерна. «Ми робимо це, докладаючи великих зусиль», — визнає керівник портового власника Comvex Віорел Панайт. Але неможливо замінити транзитні маршрути для таких великих обсягів вантажів за одну ніч. «Нам терміново потрібне обладнання», — заявив Панайт агентству Reuters.
Ще одним виходом із ситуації може бути спрямування вантажів через Польщу до порту Гданськ у Балтійському морі. Офіційний Вільнюс також пропонує рішення. Якби Білорусь дала згоду на перевезення зерна по гуманітарному коридору до Литви, то було б вирішено проблема ширини колій. А литовський порт на Балтійському морі — Клайпеда — міг би стати можливістю для подальшого транспортування українського зерна.
Румунія, Польща і Литва пропонують альтернативні маршрути для експорту українського зерна
Частина нового врожаю може залишитися у полі
Проблема із постачанням агропродукції з України проявиться особливо гостро вже через два місяці, коли на полях достигне новий урожай, який треба буде завантажувати у сховища. «Наразі порти, які не змогли вивезти зерно, заповнені, складські приміщення, які мають залізничну логістику хоч і розвантажуються, але дуже повільно, тому складувати новий урожай буде нікуди», — каже Віталій Лавров. Це призведе до того, що врожай таких зернових, як пшениця і ячмінь, імовірно, зберуть, так само як рапс і соняшник, а ось «кукурудзу зберуть лише частково, і вона залишиться стояти у полі», додає він.
Унаслідок цього український ринок буде повністю забезпечений продовольством, прогнозує Лавров. «Але Україна не зможе постачати зернові за укладеними раніше контрактами і робити те, що робила останні 15 років, — забезпечувати шосту частину потоку пшениці у світі», — зазначає він.
Через три місяці у країнах Північної Африки та Близького Сходу закінчаться запаси збіжжя, і вони очікуватимуть на нові поставки зерна з України, прогнозує Денис Марчук. «Але ми цього не зможемо зробити, бо наші порти не працюють», — говорить він. Ситуацію, на його думку, могло би врятувати запровадження «спеціальної місії гуманітарного конвою з можливістю проводити кораблі під прапорами ООН чи інших міжнародних організацій до портів України». «Нам треба сьогодні разом зі світом тиснути на цього продовольчого терориста — Росію, яка фактично погрожує людству голодом», — наголосив експерт.
Прогнози на наступний рік невтішні
Поки що Україна та її партнери шукають вихід із ситуації на найближчі місяці, і ніхто не береться прогнозувати, що буде з експортом зернових у наступному році.
«У нас знищені нафтопереробні заводи, нафтосховища, зруйновані важливі залізничні вузли, через окупацію — проблеми зі складськими приміщеннями, у нас повністю все зламано, бо росіяни цілеспрямовано руйнують нашу економіку», — констатує Віталій Лавров. На запитання, яким має бути найоптимальніший вихід із ситуації, відповідає без вагань: «Звільнити українські порти».
Джерело: Українська служба DW