Наше сьогоднішнє інтерв’ю — це інтерв’ю з надзвичайно цікавою людиною, з без перебільшення першопрохідцем PR та MICE в Україні — CEO LTD PRiorytet.ua, Executive коучем ICF, моделлю та просто багатогранною особистістю, Анною Сюч. Дізнаймося, як це — створити перше PR-агентство в Західній Україні 20 років тому, відкривати Україну для транснаціональних компаній та змінювати бізнес в час війни.
Є.С: Вітаю, Анно. Почнемо з основного — як це — починати бізнес в галузі, про яку ніхто не знає та не розуміє її?
Відповім метафорично — це як йти по груди в снігу, а ще коли довкола хурделиця і компас збився. Ти не дуже розумієш, чи йдеш у вірному напрямку (посміхається). Це коли ти брав оці найперші ноутбуки, які важили як порядна гиря, в другу руку папки з матеріалами і їхав на переговори до директорів компаній, які про “що таке PR”, його можливості і результати уявлення не мали. Починала перемовини з роз'яснення абревіатури. Мій перший мільйон був зароблений через 4 роки — чотири роки без вихідних, робочим графіком по 14-16 годин щодня, з щотижневими тренінгами у Києві, з менторингом молодої сформованої команди, в якої горіли очі і з-під ніг вибивались іскри. Все почалося з нуля. Далі я зареєструвала не лише юридичну особу, але й торгову марку, рекрутувала людей з інших галузей, навчала і реалізовували круті проекти. Найбільше пишаюся тим, що виховала понад 30 професіоналів у комунікативній сфері, створила прозорий бізнес і зареєструвала ТМ. Кажуть, коли учень перевершує вчителя, значить Ти хороший вчитель. А це вже більше ніж любов до професії, це вже про те, що Ти залишиш після себе, коли підеш. Знаю, що дехто з моїх працівників каже, що після співпраці з Анною Євгенівною — нічого не страшно (сміється).
Є.С: А де ж ви здобули необхідний набір навичок та теоретичні знання, якщо PR в Україні не було?
Мабуть, коректно сказати — не не було, а PR зароджувався. Необхідні знання — це навчання і постійне підкріплення практикою, створення своєї авторської теорії, рішень, бачення, інструментів. Це майстер-класи, тренінги, конференції, це тісна співпраця з Українською лігою зі зв’язків з громадськістю, постійна комунікація з Андрієм Ротовським (Президент ВГО PR-ліга). На той момент в моєму бекграунді вже були такі масштабні проекти як організація першого саміту Президентів у Львові, першого Дня Європи, Дня примирення (лише в рамках якого було мною організовано понад 20 круглих столів, прес-конференцій з очільниками різних релігійних організацій, конфесій). Запам'яталась прес-конференція з Любомиром Гузаром, його глибинна мудрість… З приємністю згадую свій період співпраці з міським головою Львова — Василем Куйбідою. Було чимало проектів пов'язаних з залученням перших осіб виконавчої влади України, де PRіоритет.ua співпрацював з різними міністерствами, Надзвичайними і Повноважними Послами, Прем'єр-міністрами. Ця діяльність відшліфувала тайм-менеджмент, вміння приймати швидкі та нестандартні рішення, не боятись кризових ситуацій, вміння брати відповідальність, працювати за дотриманням протоколів. В 2006 році я закінчила Лондонську школу PR. На той момент, не беручи до уваги два наявних дипломи з відзнакою, мені як професіоналу-практику дуже хотілось одержати цей диплом. Найскладніше було залишити сім’ю — сина, маму та поїхати в іншу країну, щоб вкорінитися, як PRофі.
Є.С: В чому була глибинна ідея? Чому саме PR-агентство? В кожного бізнесмена є ціль в бізнесі — це часто не лише про цифри. Для мене стратегічною метою було створення позитивного іміджу України у світі — задача майже недосяжна ще навіть 4 роки тому. Сьогодні всі знають Україну завдяки страшній трагедії — повномасштабній війні, а тоді не знав ніхто. Більшість клієнтів — транснаціональні корпорації, такі як KIMBERLY CLARK чи HELLY HANSEN, — для яких Україна — це назва країни, про яку працівники головних офісів мало що знали. Євро-2012 стало вікном можливостей, яким вдалося скористатися — ми привезли сюди KIMBERLY CLARK, підрозділ з Латинської Америки та провели їм презентацію України — включаючи навіть екстремальний тур до Чорнобиля. Я довго думала над місією компанії: “МИ створюємо реальність, змінюючи світ на краще”. Мені і моїй команді — вдалось. Потім була презентація бізнесу в Україні і України для Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії, Франції, США, Німеччини, Ізраїлю, Грузії, Вірменії, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану і ін. Наші клієнти та партнери: COLOMBIANA KIMBERLY COLPAPEL S.A.,HELLY HANSEN, KIMBERLY CLARK, RIXOS Prykarpattya, BBH, BURDA, KENWOOD, SERVIER, MEPHA, BUSCH+LOMB, CARLSON WAGONLITTRAVEL, SNACKPRODUCTION, ВАТ «Іскра», МДЦ «Артек», Книга Рекордів Гінеса, Книга Рекордів України, Світовий банк, Alico AIG life, Страхова Група ТАС, Укрпромбанк, Euro life, Бакмед, Перша міська Хмельницька аптека, Гранд готель, Комфортбуд, Fakro, Новый стандарт деловых путешествий (Представительство Messe Berlin в Украине), UEFA, ОБСЄ, BBC etc.
Є.С: Поєднання PR і MICE є логічним, коли розглядати це як PR України як держави в світі. Та розкажіть детальніше про реальні кейси, як це працювало в ті часи? MICE (з анг. Meetings, Incentives, Conferences, Exhibitions — галузь ділового туризму, пов'язана з організацією і проведенням різних корпоративних заходів. Поняття MICE утворюють 4 базові напрямки: meetings — корпоративні зустрічі, презентації, переговори і т. д., incentives — мотиваційні тури і програми, тімбілдінги, навчання персоналу, корпоративні свята, conferences — конференції, конгреси, форуми, семінари і т. д., exhibitions — виставки, іміджеві заходи (фестивалі, концерти і т. д.), PR-події, прес-тури.
Хочеться згадати проект для Helly Hansen, де ми везли компанію з усіх офісів 4 країн (Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії), щоб показати роботу фабрики в Україні, затвердити нову колекцію, опрацювати річний звіт компанії і багато інших задач, а представники корпорації запиталися, чи є в українських готелях душ. І для чого підписувати таку неймовірну кількість документів, коли є партнерська довіра, основний договір і суми менші, ніж, коли купуєш багато нафти (сміється). Мені було не просто пояснити про специфіку зовнішньо-економічної діяльності в Україні, вимоги банків до компаній, на рахунки яких заходить валюта і т.д. Це був рівень сприйняття України, хоча він й не мав нічого спільного з реальністю, але він був такий який був — хоча з власного досвіду скажу, що в ЄС подекуди сервіс гірший, ніж в Україні.
Загалом, іноземцям дуже подобалася наша культура, гастрономія, ментальність, сервіс, ведення бізнесу. Це кайф — відкривати нашу українську культуру іншим. У цій частині місія мого бізнесу — створювати реальність, змінюючи світ на краще реалізується на всі 100%. Найскладніше було працювати в Криму. Там приходилось вчити підрядників працювати. Інша ментальність, мені чужа насправді.
Є.С. Невже Вам було мало масштабу в PR, що ви ще й освоїли MICE, причому вийшовши за кордони України і дійшовши навіть до Латинської Америки?
PR — дуже широка галузь, це правда. Але завжди цікаво було створювати щось нове, щось те, що випереджувало час. Тому MICE (хитро усміхається). У нас в портфоліо є безліч кейсів антикризового піару. Власне, кожна компанія мала б мати антикризову стратегію в сейфі і гроші на її реалізацію. Це аксіома. На практиці таке зустрічалось рідко. В нас є кейси, коли ми збирали брифінг за 10 хвилин від моменту узгодження з замовником плану виходу з кризи. Це проекти під грифом конфіденційно. Це окрема чимала сторінка мого життя. Це той напрямок, де потрібно бути не лише сміливим. Сьогодні думаю, що, мабуть, не зовсім жіноча це справа. Але це той досвід і ті результати без яких не було б сьогодні Executive & Crisis coach ICF Анни Сюч. Тому я вдячна собі, що гідно пройшла і проходжу цей шлях.
Є.С. Як так вийшло, що з власника PR-агентства Ви стали коучем та моделлю. Чи не зарізкий поворот?
Дозвольте уточню. Крім того, що я є власником PRіоритет.ua, я під час війни завершила навчання на коуча і вже півроку навчаюсь і розвиваюсь як модель. І це все паралельні процеси. Добре, що у моїй добі при потребі більше ніж 25 годин. Дарма, що PR — це настільки об’ємна галузь, на якомусь етапі навіть там може стати тісно, коли ти потужна особистість. На якомусь етапі я запустила в Агентстві напрямок VIP-туризм, працювали з дипломатами, міністрами, урядовими делегаціями. Потім розширили кведи і потужно довший час працювали в зовнішній рекламі. На стоп усе поставила війна — “лягли” медіа, лягла зовнішня реклама, про діловий туризм годі й згадувати, про управління репутацією компаній, коли треба усім вижити — аналогічно. Це був серйозний виклик, тож я сіла, провела сесію self-coaching (сміється), та розпочала навчання на коуча. Атестувалася я в серпні 2022 року. Рік я йшла шляхом порфтоліо — це сотні годин спостереження за різними коучами, навчання, професійної коучингової практики з клієнтами, саморефлексії, зростання в глибині. В даний час я дозавершую свою життєву ціль навчанням на Level 2 в єдиному університеті в Україні CoachingUP, який сертифікований за стандартами найбільших Міжнародних Федерацій Коучингу ICF, EMCC, AC. Я вважаю, що людина завжди повинна розвиватися й інвестувати в себе й в свої мрії — особливо, якщо є шанс займатися тим, що подобається. Людина має право бути щасливою вже сьогодні, яскраво жити своє життя, адже воно таке коротке. І ми сьогодні, живучи у війні, гостро це розуміємо і відчуваємо. Наша діяльність повинна приносити дохід, але головне сьогодні, на мою думку, задавати собі запитання: Куди я живу? Задля чого більшого? Який простір я залишу після себе через 10-15 років? Яка моя велика життєва ціль?
Не було б війни — я, б можливо, й не прийшла б в коучинг. Були й інші фактори, окрім війни, які сильно по мені вдарили. Хай там як, я щаслива, що я в цій професії і я роблю те, що я люблю, допомагаючи клієнтам віднайти втрачених себе, знайти велику життєву ціль, пропрацювати скіли, зрозуміти життєву дорогу, реінтегруватись військовим в цивільне життя, самозберегтись і інші контракти. Бути щасливим завтра — вже сьогодні. Так звучить моя унікальна торгова пропозиція для індивідуальних клієнтів. А для бізнесу — зі мною Ви почнете заробляти вдвічі більше, і отримаєте результат там, де болить.
Коучинг — молода галузь в Україні, лише 7 років, тож його результати для клієнтів ще не оцінені належним чином. Міжнародні компанії вже інвестовують в коучинг, український бізнес поступово приходить до розуміння цінності таких фахівців.
Коучинг важливий, бо він допомагає впоратися з прокляттям 21 століття — вигоранням. Часто люди розуміють, що вони вигоріли, коли вони вже давно перескочили кілька стадій, а вигорання залишилося десь далеко — й ситуація вже дійсно небезпечна для здоров’я. Я наразі ще в процесі свого визначення дефініції коучингу для себе, але можна сказати, що для мене це — довгострокова підписка на безпечний простір в якому ми нарощуємо ментальні м’язи. Коучинг — це зміна якості мислення людини у важливих для неї сферах/питаннях життя.
Є.С. Як ця галузь взагалі працює в Україні?
Коучі діляться за різними спеціалізаціями, наприклад, лайф, бізнес, екзек’ютів, кризовий, лідерство і ін. Як на мене спеціалізація мала б відповідати бекграунду фахівця, але може бути шлях навчання на конкретну сферу. Є індивідуальний коучинг, командний та груповий коучинг. Я працюю в довгострокових контрактах. Сертифіковані коучі за стандартами ICF працюють за 8 базовими компетенціями (55 маркерів), які проявляють під час сесії, супроводжуючи клієнта до усвідомленого результату та переводячи його в конкретні дії. Коучі демонструють етичну практику, створюючи безпечний простір для клієнта та гарантуючи конфіденційність. Коучинг — це про нові можливості людини, швидкі результати, пропрацювання рівня Хто, при умові, що вона включена у коучинговий процес і в повній довірі та партнерстві працює з коучем для свого результату. Цікаво так — завдяки професійному позиціонуванню в соціальних мережах, мені запропонували ввійти в проект Brandface як модель. Для мене — це ще один цікавий кейс, я тепер вивчаю ще й стилістику, основи позування та дефіле. Прекрасна команда, з якою я працюю, теж має в складі трансформаційного коуча. В таких проектах ти маєш реальний шанс здійснити ті потаємні мрії, які є в кожної жінки. Має бути найближчим чином поїздка в Model camp Paris, де я б на практиці відтестувала отримані знання і взяла участь в показах. У цій сфері для мене все тільки починається.
Є.С. Модельний бізнес повен стереотипів. Наскільки вони відповідають реальності?
Реалії модельного бізнесу — це дуже не просто. Стереотипи — це про красивих, але не надто розумних моделей. В нашому проекті всі учасниці вже всього досягли у житті, а це — черговий Еверест, але на подіумі.
Є.С. Як ви для себе поєднуєте всі ці сфері діяльності? Що об’єднує всі ці галузі? Це можливість розвитку моєї особистості, це масштабний масштаб (метафорично), це про мою чималу ємність бізнесмена і жінки, це про баланс. А ще це все можливо лише за умови вмонтованої мультизадачності, тайм-менеджменту, поставленої життєвої цілі і високої стресостійкості — як PR, так і моделінг, так і коучинг неможливі без цього. Як і в бізнесі, коучингу, так і в моделінгу ти повинен не подавати вигляд, що щось пішло не так, а спокійно вирішувати — тільки так вдасться досягти успіху. Взагалі, тримати strong face — це для мене природне вміння, після стількох-то років у бізнесі (сміється). Є.С. Як на ваш бізнес та життя вплинула війна? Війна переформатувала всіх — мене в тому числі. Так, ви це чуєте, мабуть, не вперше, але війна створила перехід до нової мене. Я пережила складний період, кризу особистісну й професійну, а те, що мені вдалося вийти з цього — черговий доказ, що я гарний антикризовий менеджер і результативний коучинговий продукт (сміється). Фактично я змінила характер своєї діяльності на 180 градусів — прийняла серйозний виклик для себе.
Є.С. А як щодо ринкових реалій?
Щодо того, якими є перспективи на ринку — багато компаній зараз розуміють, що їм потрібна впізнаваність, а без PR досягти цього складно. Перспективи є і в моделінгу. В коучингу працюю з корпоративними клієнтами. Але найкраща і найбажаніша перспектива — це перемога України, чисте небо і можливість планувати в довгу.
Є.С. Як Ви особисто долучилися до допомоги ЗСУ? Особисто я займалася реінтеграцією військових в цивільне життя і скажу відверто — це дуже складна і енергозатратна робота. Щобільше, фахівців, які розуміють ЯК це робити правильно небагато. Втім, прогресом я задоволена. Реінтеграція військових — це напрямок, який в процесі становлення, вивчення, перебирання досвіду від країн, які пройшли війну чи перебувають в ній, наприклад Ізраїль. Був мій виступ на основі практичних кейсів реінтеграції військових на Міжнародному тижні коучингу ICW’2024 (переглянути можна за посиланням, з 34:16). Я вважаю, що не військовим потрібно реінтегруватися в нашу відносно мирну реальність, а нам в їхню — ми маємо навчитися бути вдячними, не ховати очі, коли бачимо скалічені тіла, але не зламаний дух воїна, не боятися проявити емоції.
Хочу подякувати військовим за цей досвід і довіру, а також пишаюся, що змогла бути корисною і допомогти зробити необхідний кожному з них результат. Реальність, в яку повертаються ці люди, далека від ідеальної або хоча б прийнятної. Хочеться побажати кожному віри в себе, віри в наше суспільство, віри в Україну, віри в перемогу.