Війна Львівська область Новини Донат на дрони від “Ейпріл” – вклад в успіх на полі бою
Ось уже як 8 місяців волонтери львівського Благодійного фонду “Ейпріл” збирають FPV-дрони. Ініціював виробництво керівник фонду Юрій Танасійчук.
Від самого початку втілення цієї ініціативи в життя у команді фонду “Ейпріл” не було жодної людини з інженерною освітою. Волонтери придбали найпопулярніші моделі фабричних дронів і розібрали їх на компоненти, відтак дослідили як все влаштовано, як і з яких матеріалів зроблений дрон.
Варто зазначити, що фонд одразу відмовився робити так звані дрони-сімірки, тобто найпростіші моделі.
«Я не бачу в них великої потреби. Ми робимо дрони-камікадзе трьох розмірів – на 8, 9 та 10 дюймів. За сприятливих умов вони точно пролетять не менше 10 кілометрів і візьмуть навантаження в півтора або два з половиною кілограми. Двигун дозволяє підняти й три-чотири кілограми ваги», – розповів Юрій Танасійчук.
Перші FPV-дрони створили у вересні 2023 року, у жовтні їх протестувати на придатність до виконання завдань.
Робота у Фонді кипить. Фото Марії Кульчицької-Волчко
Щоб оптимізувати виробництво, Фонд придбав в майстерню п’ять 3D-принтерів. Тож одразу на місці волонтери друкують 18 позицій комплектуючих та елементів кріплення. Тут же в майстерні нарізають рами з карбону. Та все ж частину деталей доводиться купувати за кордоном через інтернет. Собівартість одного дрона коливається в межах від 18 тисяч гривень і до 27 тисяч гривень, залежно від курсу долара.
За перші чотири місяці волонтери змайстрували та відправили на фронт понад сотню дронів. І понад пів тисячі “пташок” – такий підсумок роботи команди за наступні 4 місяці роботи.
Саморобні дрони від «Ейпріл» мають ряд переваг над фабричними
Дрони від фонду “Ейпріл” мають потужніші двигуни та батареї, ніж фабричні, а також більш стійкі рами, які можуть витримати більші навантаження. Також вони оснащені преміальними контролерами, які відповідають за управління. У фонді запевняють, що саме завдяки цьому їхні саморобні прилади краще служать нашим військовим, ніж дорогі безпілотники, виготовлені на заводі. Так кажуть і військові. Зараз дроні знищують окупантів на Херсонському, Запорізькому, Бахмутському, Лиманському, Авдіївському та інших напрямках.
Нещодавно наше видання МедіаДрогобиччина спільно з ветераном війни з Дрогобицького району Михайлом Кобетяком організували збір на дрони для 80 бригади, де служать побратими Михайла. За зібрані 61,5 тис. грн волонтерський фонд «Ейпріл» надав 4 дрони «вісімки» і ми передали їх львівським десантникам. Літальні апарати отримали позитивні відгуки від десантників та успішно виконують завдання.
Волонтерський фонд «Ейпріл» хоче виготовляти ще більше дронів, а для цього є потреба в додаткових коштах. На постійній основі в фонді відкрито збір на комплектувальні деталі. Підтримати фонд може кожен – найменший донат допоможе очищувати нашу землю від ворога і примножувати кількість знищеної російської техніки.
Зараз у Фонді триває Великий весняний збір на дрони для 15 бригад ЗСУ. Ціль – 2,5 млн грн.
Підтримати безпосередньо Великий весняний збір можна тут:
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9n2zWCj92U
Номер картки банки
5375 4112 1508 9645
Додамо, що для полегшення збору фонд має понад 30 амбасадорів. Якщо ви бажаєте підтримати виробництво дронів і відстежувати процес – однією з амбасадорок є волонтерка фонду Марія Кульчицька-Волчко, яку добре знають на Дрогобиччині.
Марія сама виготовляє дрони у фонді, активно веде звіт на своїй сторінці у фейсбук за кожен донат та дрон. Вся інформація, як підтримати виробництво дронів Марії Кульчицькій-Волчко є на її сторінці – тут.
Ну, і насамкінець про головне! Багато свідомих українців зараз розуміють потребу у дронах і активно підтримують збори. Однак варто все ж звертати увагу, де і в кого будуть придбані ці дроні, адже зібрані літальні апарати на кухнях – не завжди гарантія того, що вони добре виконуватимуть задачі. Дрони ж від Волонтерського фонду “Ейпріл” – це гарантія високої якості, яка успішно апробована на полі бою.
На головному фото – керівник Волонтерського фонду “Ейпріл” Юрій Танасійчук, фото Фонду
Авторка: Віра Чопик