Фото: AFP/Getty Images Українське зерно, призначене на експорт, у порту Румунії (архівне фото)
Блокуючи експорт українського зерна, РФ використовує продовольство як зброю. Населенню бідних країн загрожує голод, продовольча стабільність Заходу також під загрозою. Про що йшлося під час дебатів у ПАРЄ?
Сьогодні усі морські порти України заблоковані через військове вторгнення Росії. З цієї причини близько 25 мільйонів тонн українського зерна залишаються на портових складах і не можуть бути доставлені згідно з контрактами, головним чином до країн Північної Африки та Близького Сходу. Якщо не знайти оперативного вирішення проблеми, вона неминуче переросте в продовольчу катастрофу світового масштабу.
Про це говорили депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) під час поточних дебатів на тему Наслідки блокади Чорного моря, які відбулися у четвер, 23 червня, у Страсбурзі. Учасники дебатів закликали уряди країн-членів ПАРЄ ініціювати резолюцію ООН щодо створення спеціального гуманітарного коридору для експорту українського зерна.
Насамперед постраждають бідні країни
«Путін використовує пшеницю як зброю для тиску на Захід, щоб змусити його зняти санкції з Росії, запроваджені через вторгнення в Україну», — заявив швейцарський депутат від групи соціалістів П’єр-Алан Фрідес. За його словами, блокада Чорного моря російською армією і «те, що узбережжя, зокрема Одеси, заміновано для захисту берегів України, означає, що експортувати українське зерно в короткі терміни не можна». Варіант конвоювання вантажних кораблів військовими есмінцями депутати ПАРЄ вважають небезпечним, оскільки це може призвести до «катастрофічної ескалації». «Ми, звісно, можемо спробувати домовитися з цього приводу з росіянами, але ми вже знаємо, що росіянам не можна довіряти», — констатував Фрідес.
Українське зерно йшло на експорт переважно до бідних країн Північної та Східної Африки, а також на Близький Схід, нагадав французький депутат від Європейської народної партії Бернар Фонье. Так, за його даними, Ліван залежить від пшениці з України майже на 80 відсотків, а Сомалі — на 70 відсотків. Серед країн, що критично залежать від експорту українських зернових, також Єгипет, Пакистан, Ємен, Бангладеш, Катар та інші.
Українська олія для британських фіш-енд-чіпс
Від блокади українських портів страждають не тільки країни, що розвиваються. Як повідомив депутат від української делегації із групи лібералів Дмитро Наталуха, від початку війни Росії проти України «споживчі ціни в ЄС зросли на 8 відсотків, а ціни виробника на 37 відсотків». Подорожчали ті товари, які є базовими для середньостатистичного громадянина, підкреслив Наталуха.
«Уявіть собі, що рік тому громадянин Німеччини платив 1 євро за булочку з сосискою, а тепер він платить за неї 2 євро, бо булочку було зроблено з української пшениці. Британська національна страва фіш-енд-чіпс подорожчала на 20 відсотків, тому що рибу та картоплю смажили на українській соняшниковій олії», — пояснив Наталуха. Тому, вважає він, внаслідок «навмисних дій Росії» під загрозою опинилася стабільність і розвинених країн. «Це не просто шантаж, це терор, який загрожує всьому світу. Росія — це вершник апокаліпсису, який сіє голод, жах та смерть», — емоційно підсумував політик.
«Потрібно довіритися дипломатам»
Чим довше триватиме блокада, тим масштабнішою буде проблема з постачанням продовольства у світі, вважає представник Канади, яка має статус спостерігача у ПАРЄ, Ларрі Брок. Він повідомив, що Всесвітня продовольча програма ООН «вже платить за закупівлю продуктів харчування на 44 відсотки більше, ніж у 2019 році». Тим часом замінити українське зерно в короткі терміни неможливо. Оскільки, наприклад, Індія, яка є другим у світі виробником пшениці, запровадила у травні заборону експорту зерна через посуху країни, щоб таким чином забезпечити потреби власного внутрішнього ринку.
На думку більшості ораторів, єдиний можливий вихід із критичної ситуації — дипломатичний. «Потрібно довіритися дипломатам і створити умови для коридору, яким кораблі з вантажем пшениці могли б вийти з порту Одеси», — заявив швейцарський депутат-ліберал Дамієн Котьє. Спеціальний гуманітарний коридор має діяти під егідою ООН, і цю ініціативу необхідно терміново обговорити та сформулювати у спеціальну резолюцію, переконаний політик.
Джерело: Українська служба DW