Датчики у птахівництві: примха сучасності чи необхідність

На птахофермі сьогодні є обладнання, яке одразу кидається в очі – це лінії годування, вентилятори, ніпелі, газові нагрівачі чи системи туманоутворення… А є й інше, майже непомітне, але не менш важливе. Сюди легко можна віднести датчики – часто їх називають очима і вухами ферми, бо саме вони визначають, як працює кожен вузол системи, наскільки точним та стабільним буде мікроклімат, та яку продуктивність покаже несучка і бройлер.

Дуже влучним є порівняння фахівців компанії “ВАДА”, що спеціалізується на інженерних рішеннях у птахівництві та тваринництві, які щороку запускають та обслуговують десятки пташників. “Ферма з дорогим обладнанням, але без точних датчиків – це як автомобіль преміум-класу з розбитою панеллю приладів. Він їде, але ви не знаєте як і куди”, – дослівна цитата Івана Муржа, керівника проєкту “ВАДА”.

Чи можливе господарювання без автоматизації?

Мабуть, так. Але якою ціною і з якими результатами – тут уже питання інше. Автоматизація починається з даних, і саме датчики їх надають. Адже будь-яка автоматизована система – чи це вентиляція, опалення, охолодження, освітлення, чи годівля – працює за одним алгоритмом: спочатку вона отримує інформацію, аналізує її, тоді приймає рішення і вже виконує діє. І цей процес неможливий без точних сенсорів. Саме тому датчики мають бути точними у своїх показах, бо навіть якщо похибка буде у кілька відсотків – то помилятиметься вся система.

До прикладу, датчик вологості показує на 10% менше від реальної позначки у пташнику. У такому разі автоматика може вирішити, що в приміщенні сухо і зменшити вентиляцію. А насправді картина буде зовсім іншою – підстилка почне набиратися вологості, в повітрі ростиме концентрація аміаку, і все це швидко позначиться на самопочуття птиці та її приростах.

З досвіду “ВАДА”, різниця в точності лише одного датчика може давати до 3-5% коливання продуктивності. А ви уявіть це у промислових масштабах – виходять величезні цифри.

Чому саме у вирощуванні бройлерів датчики є критично важливими?

Бройлер – це генетика, яка росте швидко, але за умови стабільного середовища. І досягти його можна успішно лише за рахунок автоматизованих систем, які базуються на даних із датчиків. Навіть найменші нюанси мають значення.

Візьмемо, до прикладу, ранній вік птиці. Курчата реагують у перші дні життя навіть на 0,2-0,3 ° зміни температури. Якщо ж датчик “бачить” на пів градуса більше, то автоматика вимикає обігрів раніше. І це здається дрібницею, але не для птиці на старті, бо існує ризик переохолодження, скупчення та зниження активності. “Інженери “ВАДА” підтверджують це: якщо стартова зона нерівномірно прогріта, то вага птиці це покаже десь за тиждень. А виправити вже цей дисбаланс майже неможливо.

Тепер кілька слів про вологість. Позаяк багато фермерів стежать за температурою, а вологість – уже як вийде. І це найбільша помилка. Бо з неправильною вологістю у пташнику:

  • підвищується рівень аміаку;
  • псується підстилка;
  • збільшується конверсія корму;
  • виникають проблеми з лапами; та бактеріальні інфекції.

Тому пам’ятаймо: всі параметри однаково важливі! Головне – встановити точне сенсорне обладнання, за допомогою якого ви будете бачити реальну картину на фермі. “ВАДА” має широкий асортимент датчиків лише перевірених виробників, які гарантують точність даних і стабільну роботу навіть в агресивному середовищі ферми. Фахівці “ВАДА” підсумовують: “Датчики – це не примха сучасності. Це фундамент. Якщо вони працюють точно – ферма функціонує ефективно”.

 

Exit mobile version