6 липня у світі святкують День поцілунків. А ви знали, що під час поцілунку частота нашого пульсу збільшується до 100 ударів на хвилину. Але це далеко не все, що варто знати про це приємне заняття, інформує Ukr.Media.
Жахливий гріх, Азія
Як і у випадку з багатьма іншими культурними переконаннями, думки про поцілунки з часом змінюються. Наприклад, в XIX столітті він вважався відштовхуючим в деяких азіатських культурах. За словами антрополога XIX століття Поля Д'Енжуа, люди в Таїланді та інших азіатських країнах взагалі не любили цілуватися. Причиною було те, що в цих культурах поцілунок сприймався як щось мерзенне і подібне канібалізму.
Поцілунки під омелою (кельтська традиція)
Оскільки омела може бурхливо розростатися навіть холодною зимою, друїди вважали, що вона має здатність дарувати плодючість. До XVIII століття представники англійського середнього класу (і їх слуги) вже щосили цілувалися під різдвяною омелою, вважаючи це хорошою прикметою вічної любові і родючості. У англійців було цікаве повір'я. Вони вважали, що якщо жінка відмовлялася від пропозиції руки і серця, яку чоловік робив їй тоді, коли вона стояла під омелою, то їй не буде везти надалі. Існувала ще одна традиція. Коли парочка стояла під омелою, то кожен раз, коли чоловік зривав ягідку омели, жінка цілувала його.
Поцілунки на Хогманай (шотландська традиція)
Романтичний новорічний поцілунок є символом синглізма (клеймування одиноких людей) в культурах Північної Америки і Європи, оскільки тут величезне значення надається пошуку партнера для поцілунку під бій курантів на Новий рік. Самотні люди можуть відчувати себе некомфортно на новорічних вечірках, але, можливо, вони просто святкують їх не в тій країні. Приміром, під час відзначення шотландського Нового року під час Хогманай (свято останнього дня в році) кожна людина цілує по черзі всіх в кімнаті. Згідно шотландської традиції, святкування нового року має об'єднувати як друзів, так і незнайомців.
XO, Стародавня Греція та Римська імперія
У стародавній Греції і Римській імперії поцілунок міг служити замість підпису. Грецький чи римський громадянин, який не вмів читати, міг залишити відбиток губ в кінці документа, написаному писарем (замість того, щоб ставити хрестик). Документ після цього вважався юридично дійсним. Сьогодні все ще можна запечатати любовний лист поцілунком, оскільки X все ще може символізувати поцілунок.
Заборонений поцілунок, Єгипет
В Єгипті цілувати когось в губи — це одна з форм прелюдії. На публіці тут забороняється вчиняти будь-які еротичні дії, включаючи поцілунки. Причому, це не просто культурний звичай, подібна заборона також закріплена юридично. Той, хто цілує свою кохану на краю вулиці, може бути оштрафованим або навіть поміщений у в'язницю за публічну непристойність. При цьому дві людини, які публічно цілують один одного в щоки по черзі демонструють свою взаємну повагу, згідно культурної традиції в Єгипті та інших арабських країнах.
Ніяких публічних поцілунків, Китай, Гонконг і Японія
Як згадувалося раніше, поцілунки не є фізичним проявом емоційної близькості в деяких азіатських країнах. Хоча публічні прояви любові набирають популярність серед японських «мілленіалів», японці традиційно вважають поцілунки в губи інтимними і настільки ж особистими, як і заняття любов'ю. В Китаї та Гонконгу м'яке (принаймні, за нашими стандартами) рукостискання є кращою формою вітання, тоді як цілування в щоку вважається нахабством.
Як і в Японії, мілленіали в Китаї та Гонконгу не завжди дотримуються таких формальних стандартів фізичної поведінки. Однак, на відміну від поцілунків, китайці традиційно розглядають плювки цілком ввічливим публічним актом, хоча в деяких китайських містах це було заборонено після епідемії атипової пневмонії (важкий гострий респіраторний синдром) у 2003 році.
Весільні поцілунки (християнська традиція)
Традиція першого поцілунку пари після одруження існує з часів Римської імперії. Як зазначалося раніше, для римлян цілування контракту був юридично обов'язковим способом його укладення. До XIX століття шлюб не був символом взаємної любові та сексуального бажання між двома людьми. Це був по суті контракт між двома людьми, який вони укладали для того, щоб принести користь своїм сім'ям і громадам. Тому, римські пари закріплювали шлюб поцілунком, так само, як і будь-який інший юридично обов'язковий договір.
Християнські пари, навпаки, вступали в шлюб з Богом, коли одружувалися, тим самим обіцяючи, що їх союз буде доброчесним і дасть дітей. Християнський священик символізував роль Бога у шлюбі, надаючи «святий поцілунок» нареченому, який потім цілував наречену.
Поцілунки на червоній сходинці, Мексика
Згідно з місцевими легендами, двоє закоханих в мексиканському місті Гуанахуато жили по різні сторони провулку. Коли багата іспанка Ана і збіднілий шахтар Карлос поцілувалися, стоячи у вузькому просторі між двома балконами, батько Ани, який не схвалював нову пасію дочки, застукав їх. Він попередив Ану, що якщо ще хоч раз побачить, що вона знову цілує Карлоса, то вб'є її.
Всупереч всьому, закохані знову зустрілися в тому ж місці. Коли вони поцілувалися, батько Ани смертельно поранив свою дочку, вдаривши її кинджалом. Коли Карлос кинувся на захист Ани, він впав з червоної драбини, яку закохані використовували для своїх побачень, зламавши шию на третій щаблі.
Згідно з міфом, дух Карлоса з того часу стежить за будь-якими коханцями, які стоять на сходинці, де він помер. Якщо вони цілуються, стоячи на цій сходинці, він благословить їх на 15 років удачі. Якщо ж вони стануть на іншій сходинці цієї драбини, він прокляне їх сімома роками невдачі.
Французькі поцілунки, Англія і США
Репутація Франції як романтичної нації виникла завдяки популяризації куртуазного кохання в XII столітті. Куртуазна любов — це пристрасна, цнотлива любов між лицарем та (зазвичай одруженою) дворянкою. До XVI століття куртуазна любов вже зустрічалася набагато рідше, але романтична репутація Франції тільки зміцнилася.
Після Другої світової війни ця репутація стала поширюватися по всьому світу. Коли британські та американські солдати військ союзників повернулися на батьківщину після перебування у Франції, вони в розмовній мові почали називати поцілунки з язиком французькими поцілунками. Хоча французи фактично не винайшли подібну техніку поцілунків, їх приклад нібито популяризував її серед британських та американських солдат.
Маскарад поцілунків (італійський Ренесанс)
В епоху Відродження в Італії бали-маскаради були досить популярним заняттям для знаті, яка хотіла влаштовувати анонімні еротичні побачення. Два найбільш відомих персонажі Шекспіра, Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті, вперше зустрілися на балі-маскараді в італійській Вероні. Однак не всі поцілунки під час такого балу символізували таємну пристрасть. Опівночі пари знімали маски і цілувалися.