Порад, як стати багатше і успішніше, дуже багато, але не всі вони працюють. Іноді можна повірити в красиві слова і упустити дійсно важливі можливості. Розбираємо по науці популярні установки і вивчаємо, чи правда вони допомагають в житті, інформує gazetapo.lviv.ua.
"Візуалізуйте, і багатство прийде"
Кажуть, що варто наклеїти на стіну фотографії дорогої машини, будинку на березі моря і валізи зі стодоларовими купюрами, і все це втілиться в життя. Це пояснюють тим, що, по-перше, візуалізація підвищує мотивацію, а по-друге, підсвідомість просто як магніт починає притягувати потрібних людей і ситуації.
В реальності позитивні фантазії не допомагають генерувати енергію для досягнення бажаного. Дослідження вчених факультету психології Нью-Йоркського університету доводить, що дошки бажань не працюють: люди чекають подарунка від Всесвіту замість того, щоб рухатися до мети. Мозок сприймає візуалізацію успіху як вже доконаний успіх і перестає шукати способи досягти результату.
В іншому дослідженні в Каліфорнійському університеті дві групи студентів візуалізували різні речі: одні — процес підготовки до іспиту, другі — успішну здачу. Учні з першої групи думали про підготовку, витратили більше часу на навчання і в підсумку отримали кращі оцінки, ніж ті, хто представляв результат. Виходить, що візуалізація заважає зосередитися на конкретних кроках, які ведуть до досягнення мети. А часом і знімає з людини відповідальність: навіщо намагатися самому, якщо Всесвіт сам притягне бажане?
"Використовуйте позитивні афірмації, щоб стати успішним"
Афірмація — коротке позитивне твердження, яке використовують для самонавіювання, наприклад, "я все зможу". У популярній психології є думка, що якщо часто промовляти афірмації, підсвідомість закріпить необхідний образ або установку. Це нібито покращує психоемоційний фон і призводить до бажаних змін у житті. Наприклад, щоб бути впевненіше, радять повторювати фразу "я перетворюю свої можливості в успіх".
Насправді позитивні афірмації — не панацея. Вони не допоможуть підвищити самооцінку, змінити негативні думки або втекти від важких почуттів. Дослідження доводять, що позитивні твердження підтримують тільки людей, які вже відчувають себе позитивними або високоефективними. Тобто якщо афірмації промовляють люди з високою самооцінкою, то вони відчувають себе трохи краще. А ось створити нові установки такі фрази не здатні — і навіть можуть зробити гірше.
Доктор філософії, професор кафедри психології Університету Невади Стівен Хейс пише: "недавнє дослідження показало, що позитивні афірмації, такі, як "Я хороша людина!", відмінно працюють до тих пір, поки не будуть потрібні по-справжньому. Коли ми реально маємо потребу підтримки, наприклад, коли починаємо погано себе почувати, афірмації змушують нас відчувати себе гірше і діяти неефективно! Це жорстокий жарт". У наведеному психологом дослідженні вчених з університетів Ватерлоо і Нью-Брансвіка є пояснення такої закономірності: "…якщо люди, які вважають, що їх не можна любити, повторюють: "я приваблива людина", вони можуть спростувати це твердження і, можливо, навіть зміцнити свою віру в те, що їх не можна любити".
Ще в одному дослідженні автори з Університету Лінань радять використовувати афірмації з акцентом на позитивні твердження з обережністю, тому що у людей з низьким рівнем задоволення потреб погіршується настрій після прочитання таких текстів. Свідомість звертає увагу не на саму афірмацію, а на розрив між реальністю і вимовною фразою.
"Вставайте о 5 ранку — і ви підкорите цей світ"
Ряд мотиваційних ораторів радять вставати кожен день в 5-6 ранку або ще раніше, щоб дисциплінувати себе, стати енергійніше, здоровіше і ефективніше. Як приклади часто використовують Бенджаміна Франкліна, який починав займатися справами з п'ятої ранку, або Тіма Кука, який встає з ліжка о 4:30 ранку.
Деяким людям такий режим піде на користь, але іншим принесе погане самопочуття, зниження працездатності і призведе до переїдання. Вивчивши дані більше 700 000 осіб, команда дослідників з університетів і медичних центрів Америки, Великобританії, Нідерландів, Німеччини та інших країн виявили більше 350 генетичних факторів, які впливають на те, наскільки енергійно люди відчувають себе вранці або ввечері. Вони визначають періоди дня, в які людина відчуває себе максимально бадьоро. Порада "просто вставати раніше" занадто спрощує принцип роботи людського організму.
Багато досліджень, в тому числі робота вчених зі школи громадської охорони здоров'я Гарвардського університету, Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та інших виш, довели, що режим сну визначає індивідуальний біологічний годинник, на який в основному впливають гени. Автори дослідження радять підлаштовувати робочий режим під свої відчуття, лягати і вставати в комфортний час. Це допомагає відчувати себе краще, бути ефективнішим і не відчувати нездоровий голод.
Біолог Оксфордського університету Катаріна Вульф, яка вивчає хронобіологію і сон, каже, що якщо люди дотримуються свого природного ритму, вони відчувають себе набагато краще і продуктивніше, а якщо перебудовують режим, то порушують фізіологічні процеси. Наприклад, коли "сови" прокидаються рано, вони все ще виробляють мелатонін під час неспання і відчувають себе розчавлене. Крім того, при спробі перебудувати внутрішній годинник у людей можуть порушуватися процеси вироблення інсуліну і глюкози, що призводить до збільшення ваги.
Йдеться саме про час підйому, а не про кількість годин сну. Людина може спати достатньо, але відчувати себе переповненою, якщо встала занадто рано або занадто пізно.
"Завжди думайте позитивно"
Позитивне мислення — це концепція, прихильники якої намагаються сприймати світ в найбільш вигідному для себе світлі, завжди помічати плюси того, що відбувається і повністю відсторонюватися від негативних думок. Є думка, що такий погляд на речі допомагає притягувати позитивні події, жити в гармонії і спокої. До переваг такого підходу співробітники клініки "Мейо" відносять, зокрема, поліпшення самопочуття, легке подолання труднощів і стресу, більш низькі показники депресії, зниження ризику смерті від серцево-судинних захворювань.
Але позитивне мислення працює не завжди, а в деяких випадках може нашкодити. Професор психології та автор книги "позитивна сила негативного мислення" Джулі Норем пояснює, що позитивне мислення — це неефективна стратегія. Щоб людина, що потрапила в неприємну ситуацію, почала діяти, їй потрібно деяка кількість занепокоєння. З позитивним мисленням у вас менше шансів впоратися з проблемами, оскільки мозок вважає, що вони вже вирішені.
У деяких випадках, коли реальність повністю не відповідає позитивному твердженню, свідомість підкреслює розрив між бажаним і реальним і тільки погіршує психоемоційний стан людини. Реалістичний погляд на речі допомагає оцінювати життєві ситуації більш об'єктивно і вчасно виправляти помилки.
У позитивній психології в якості позитивного прикладу часто використовують історії людей, хворих на рак, які змогли подолати хворобу завдяки бойовому духу. Але дослідження вчених з медичної школи Університету Коннектикуту показало, що саме по собі позитивне мислення насправді не допомагає побороти рак.
А ще, виявляється, навіть просто говорити іншим про те, що ви тепер завжди мислите позитивно — не дуже корисно. Дослідження про те, як на наш настрій впливають соціальні очікування, показало наступне. Якщо ваше оточення розраховує, що ви не будете сумувати і зарядите всіх навколо позитивом, то можна випробувати значно більше негативних емоцій, ніж якби на вас ніхто не тиснув.
"Чим більше витрачаєте, тим більше отримуєте"
Цей принцип бере витоки нібито з езотеричного Закону Всесвіту, який передбачає, що чим більше ви віддаєте, тим більше отримуєте. Іноді бізнес-коучі застосовують цю установку до грошей.
Якщо ви витратите всі гроші на інших, то не розбагатієте, а навпаки — не зможете покрити свої базові потреби і використовувати гроші для їх примноження. Американський підприємець Уоррен Баффетт, один з найбагатших людей в світі, радить вкладати в себе: "найкраще вкладення, яке ви можете зробити, — інвестиція у ваші здібності. Все, що ви робите для розвитку власних умінь або бізнесу, швидше за все, буде результативним".
Втім, витрачати абсолютно всі гроші на що б то не було, навіть на себе, теж нерозумно. Якщо ви нічого не відкладаєте і не відстежуєте витрати, це не допоможе примножити кошти. Досягти фінансових цілей допомагають прості інструменти: складання особистого фінансового плану, аналіз бюджету, відстеження доходів і витрат. Нічого про те, що потрібно спускати всі гроші, щоб одного разу вони повернулися.
Повністю відмовлятися від щедрості все ж не варто: вона може бути корисна, але не в фінансовому плані. Вчені з німецьких, американських і швейцарських університетів довели, що щедра поведінка підвищує рівень щастя. Учасники експерименту, які витрачали гроші на інших людей, відзначали, що відчувають себе щасливими. Дослідники вивчали мозкову активність і виявили взаємозв'язок між областями, які відповідають за щедру поведінку, і тими, які відповідають за щастя.
Ідея витрачати більше не допомагає стати багатшими. Єдиний плюс — це приємні відчуття від щедрої поведінки.
"Ідіть до мети. Не можете йти — повзіть"
Прихильники методу настійно рекомендують працювати не покладаючи рук і не давати собі розслаблятися ні на хвилину, щоб домогтися максимального результату.
Наукові дослідження довели зворотне — людському мозку потрібен відпочинок для підвищення продуктивності, уважності і зміцнення пам'яті.
Вчені з Університету Південної Каліфорнії стверджують, що, коли ми відпочиваємо, мозок аж ніяк не не діє, а запускає необхідні процеси для переробки недавно отриманої інформації і виявлення невирішених проблем.
Психолог К. Андерс Ерікссон з Університету Штату Флорида більше 30 років вивчав, як чоловіки і жінки досягають успіхів у різних сферах. Ерікссон прийшов до висновку, що більшість професіоналів можуть займатися чимось зосереджено тільки протягом години, після чого їм потрібен невеликий відпочинок. Психолог також зазначив, що видатні фахівці в різних областях рідко працюють в середньому більше чотирьох годин на день. Ерікссон писав, що "люди часто стикаються з травмами від переробки і в кінцевому підсумку з вигоранням".
Кілька досліджень встановили, що корисний не тільки відпочинок на кшталт прогулянок, медитацій або спорту, а й короткий денний сон. Він покращує концентрацію і продуктивність, що допомагає працювати ефективніше. На основі цих наукових робіт можна зробити висновок — робота з перервами на відпочинок принесе більше результатів, ніж праця без перепочинків.