Якщо ви займаєтеся чим завгодно, але тільки не важливою роботою, це прокрастинація. Як з цим боротися, інформує gazetapo.lviv.ua.
Як прокрастинація пов'язана із самоконтролем
Самоконтроль — один з головних факторів, що визначає життєвий успіх. Він настільки ж важливий, як і розвинений інтелект. Як правило, люди, які мають самоконтроль, досягають істотно більших успіхів у будь-якій галузі, за яку вирішили взятися.
Хороша новина в тому, що самоконтроль можна розвинути: і якщо у людини хоча б раз вийшло зібратися й подолати себе, то в майбутньому їй може стати простіше вирішувати завдання, що вимагають підвищеної концентрації.
Що впливає на рівень самоконтролю
Рівень самоконтролю залежить у тому числі від способу життя. Якщо людина добре харчується, нормально спить і багато рухається, у мозку з'являються ресурси на те, щоб зосереджуватися і долати життєві перешкоди.
Вплив мають і культурні фактори. Наприклад, якщо в суспільстві суворі правила етикету, то, звикнувши контролювати себе навіть за обіднім столом, людина краще справляється з серйозними робочими завданнями, що вимагають концентрації уваги. Це може навіть сприяти економічному процвітанню суспільства.
Схильність відкладати важливі, з вашої точки зору, справи на потім називається прокрастинацією. При цьому не можна назвати прокрастинацією ситуацію, коли людина просто лежить на дивані замість того, щоб писати диплом. При прокрастинації важлива справа обов'язково заміщується якоюсь нетерміновою — або навіть такою, яку можна було б і взагалі не робити.
Є думка, що прокрастинація — завжди ознака внутрішнього конфлікту. Одна частина особистості впевнена, що ви зараз повинні займатися чимось певним, наприклад, проходити тест з охорони праці. У той же час є якась інша частина вашої особистості, яка вибирає в той же момент робити щось зовсім інше: безцільно перевіряти пошту або мити посуд. Це відбувається через те, що підсвідомо ви хочете відчути полегшення. Виконана дрібна справа дає відчуття «миттєвої винагороди», і на якийсь час стає легше. У довгостроковій перспективі такий конфлікт мотивацій викликає сильний стрес, який стає додатковим фактором для прокрастинації.
На відміну від прокрастинації, короткострокове неробство може бути й зовсім необхідне для вирішення творчих завдань або навчання. Час, коли мозок не зайнятий нічим, важливий для формування довгострокових спогадів. Ідеальні способи для відволікання — сон або невелика прогулянка на свіжому повітрі.
Зрештою прокрастинація може призвести до реальних проблем зі здоров'ям. Люди, які постійно живуть у режимі «палаючого дедлайну», можуть жертвувати сном або почати вживати психоактивні речовини для того, щоб все ж встигнути виконати роботу в останній момент.
Прокрастинація не приходить одна
Прокрастинацію викликають негативні емоції, пов'язані зі справою, яку ви відкладаєте, — наприклад, нудьга. Якщо розглянути проблему ще глибше, виявиться, що справа у вашому власному сприйнятті себе. Прокрастинатор може тривожитися через те, що відчуває себе недостатньо кваліфікованим для виконуваного завдання. Людині нічого не подобається, вона незадоволена собою, не відчуває потреби в самоактуалізації і тому не може зосередитися на справі.
Якщо подивитися на результати опитувальників, що оцінюють схильність людини до прокрастинації, можна помітити кореляцію з іншими негативними рисами особистості, наприклад з високим рівнем невротизму. Також прокрастинаторам властиві автоматичні думки, коли в голові «проковзують» неусвідомлювані негативні внутрішні переконання щодо своєї особистості.
Неправильно думати, що прокрастинація властива певним «лінивим» або «неуспішним» людям. Часто «відкладання на потім» йде рука об руку з синдромом самозванця, на який можуть страждати навіть висококласні, але невпевнені в собі експерти.
Коли не варто боротися з прокрастинацією
Різні завдання викликають різний рівень прокрастинації. Легку форму втрати самоконтролю можна виправити грамотним тайм-менеджментом. Але якщо прокрастинація досягає неймовірних масштабів, варто замислитися, що, можливо, ви займаєтеся не своєю справою. Іноді простіше змінити роботу або університет і перестати мучити себе.
З іншого боку, бувають люди, у яких практично будь-які справи викликають величезний опір — у цьому випадку краще розібратися, чому так відбувається, разом з психотерапевтом.
Як боротися з прокрастинацією
Є кілька способів локальної боротьби з відкладанням справ:
Розбийте процес на підзавдання. Не ставте завдання «зрозуміти вищу математику» — розділіть підготовку на «купівлю зошитів», «читання параграфа» і так далі. Це допоможе втягнутися в роботу і отримати задоволення від досягнення невеликих цілей.
Працюйте по 25 хвилин. Знизити тривожність від «непідйомності» завдання також можна за допомогою «методу помідора» — стратегії тайм-менеджменту, яка передбачає, що потрібно попрацювати всього 25 хвилин, а потім зробити перерву. Як і дроблення процесу на підзавдання, це дозволяє включитися в роботу і подолати початковий опір.
Уникайте спокус. Більш успішними стають не власники залізного самоконтролю, а ті, хто рідше до нього вдаються. Тому зменшуйте кількість спокус. Наприклад, якщо відволікаєтеся на TikTok, на час вимкніть телефон або видаліть додаток, а не боріться з бажанням подивитися ролики.
Використовуйте зовнішній контроль. Якщо нічого не допомагає, знайдіть людину, яка допоможе вам взяти себе в руки. Домовтеся, наприклад, зі своїм чоловіком/дружиною, колегою або керівником, що встановите на ноутбук трекер, який буде відстежувати ваші дії і періодично відправляти йому або їй скріншоти вашого робочого столу.