Прибирання — справа відповідальна і багато в чому нудна. Сьогодні, правда, існує безліч девайсів, які допомагають господиням прибирати в будинку. До речі, багато жінок намагаються наводити чистоту в першій половині дня. І навіть не знають, чому так повелося. Які традиції, пов'язані з прибиранням будинку, чим вони були викликані й причому тут нечиста сила і страх темряви, інформує Ukr.Media.
В які дні прибирати було не можна, а в які, навпаки, слід було це робити
Перед Святвечором жінки намагалися навести порядок в домі.
У старі часи, наприклад, прибирати в хаті слід було лише тоді, коли наставав відповідний час. Господині наводили порядок в будинку і перебирали старі, поламані, що не підлягають ремонту речі з метою викинути непотрібні. Так відбувалося тому, що період православні пов'язували з очищенням, як з духовним, так і з тілесним, фізичним, до якого і відноситься наведення чистоти. Під час Святвечора обов'язково ходили митися в баню, діставали свіжу білизну. На такі свята як Великдень, Трійця, і так далі жінки влаштовували великі (зараз би сказали генеральні) прибирання до блиску.
Були й деякі обмеження: не всі дні призначалися для господарських турбот. Одне з них: під час критичних днів дівчатам заборонялося підмітати підлогу. Порушниця могла відбутися, так би мовити, легким переляком, а могла й отримати проблему у вигляді важких пологів. Якщо провести логічний ланцюжок, то стає ясно: багато дівчат під час критичних днів відчувають себе неважливо, тому їх і звільняли від роботи в будинку.
Якщо в будинку був хворий, який лежав у ліжку, то підлогу теж не чіпали, боячись «вимести» хворого разом з брудом з дому, а це означало ні що інше, як відхід від життя. Краще вже трохи пожити з немитою підлогою, ніж втратити близьку людину. Процес підмітання, на думку предків, міг забруднити душу хворого або навіть винести її разом зі сміттям на вулицю. Не мили підлоги з тих же причин і тоді, коли в родині хтось помирав.
І сьогодні багато господинь намагаються не прибирати в будинку після того, як пішли гості або хтось поїхав в подорож. Адже в цьому випадку можна більше не побачити таких людей, вони не з'являться в будинку ніколи. А кому хочеться розлучатися з друзями та близькими?
Вибрав день — вибери час, а також прикмети, пов'язані з віником
Увечері підмітати підлогу було заборонено.
Але не тільки день слід було правильно вибрати, цей же принцип поширювався і на час. Наприклад, були часи, коли прибирати не слід було: згідно з традиціями, підмітати й мити підлогу у вечірній і нічний час було не можна. Селяни говорили, що, коли закотилося Сонце, сміття з хати вимітати у жодному разі не рекомендується. Також вважали, що вечірнє прибирання не принесе добра, що можна просто «намести» в хату біди та нещастя. Тому господині чекали ранку, щоб з легким серцем взяти в руки віник і розпочинати наведення блиску.
В цей час збереглися деякі повір'я. Наприклад, віник асоціюється з фінансовим благополуччям. Тому цей предмет треба зберігати прутами вгору.
За старих часів віник вважався символом фортеці будинку, адже його прути міцно перев'язані та «згуртовані». Цей предмет активно використовували для боротьби з різною нечистю, яка, на думку народу, проявляла особливу активність в темний час доби, коли сонечко піддавалося нападкам демонів мороку, а по землі безперешкодно бродили злі духи.
Суворі правила, яких треба було дотримуватися, коли наступала година прибирання
Віник рекомендувалося зберігати "догори ногами", щоб залучити в будинок гроші й добро.
Отже, потрібно було вибрати правильний день і час для прибирання. Але і це ще не все. Підсвідомий страх смерті штовхав людей до введення найсуворіших «збиральних» правил. Наприклад, заборонялося використовувати відразу два віники. Чому мова про двох віниках? Це могло привести до "вимітання" людини. Швидше за все, тут береться до уваги «потужність» цього старовинного пристосування для прибирання. Адже двома віниками можна працювати більш ефективно, більш активно.
Дівчатам, які були ще незаміжні, треба було дотримуватися таких правил особливо жорстко, тому що вони при їх порушенні (підмітаючи підлогу до порогу) просто «вимітали» свого судженого, нареченого. Так і в дівках залишитися недовго!
Коли прибирання закінчувалася, треба було акуратно поставити всі предмети для прибирання за грубку, де залишали заметене сміття. На нього і встановлювали віник. Це робили тому, що в цьому темному містечку, за грубкою проживав домовик, якого побоювалися й одночасно поважали. Щоб не потурбувати цю істоту, підмітати за піччю не рекомендувалося. А ще віник був улюбленою "іграшкою" цього господаря хати, тому, коли селяни міняли місце проживання, то віник обов'язково перевозили разом з речами. Таким чином домовик не покидав будинок, а їхав в новий, сидячи на вінику, як на коні. Тільки побачити це нікому не вдавалося — домовик добре вмів ховатися між прутами.
Після їди селяни обов'язково прибирали на столі, не залишаючи ніякого посуду. Інакше можна було чекати бісів, які могли з'явитися, щоб покуштувати залишки вечері.