Мігрень і головний біль напруги — два поширених типи первинних головних болів, які часто плутають через схожість симптомів. Однак вони мають суттєві відмінності, і правильне розуміння цих відмінностей може допомогти в діагностиці та лікуванні, інформує Ukr.Media.
Головний біль напруги є найпоширенішим типом головного болю, з яким стикаються понад 70% людей. Його можна навіть назвати «антимігренню», оскільки багато симптомів цього болю протилежні мігрені. Головний біль напруги зазвичай триває від 30 хвилин до 7 діб і часто відчувається з обох боків голови. Біль при цьому не пульсує і має скоріше тупий, гнітючий характер. Він має середню або слабку інтенсивність і не посилюється під час руху. За такого типу головного болю зазвичай немає супутніх симптомів, таких як нудота, блювота або підвищена чутливість до світла і звуків.
Мігрень, навпаки, проявляється у вигляді епізодів, які тривають від 4 годин до 3 діб. Цей біль часто буває одностороннім і пульсуючим, з помірною або сильною інтенсивністю. Однією з відмінних рис мігрені є те, що будь-яка фізична активність, навіть невеликий рух, може значно посилити біль. У більшості випадків мігрень супроводжується нудотою, блювотою і високою чутливістю до світла та звуків.
Однак буває так, що мігрень маскується під головний біль напруги. Наприклад, людина може вважати, що в неї головний біль напруги, якщо відсутні класичні симптоми мігрені, такі як сильна нудота або блювання. Але навіть легке відчуття нудоти або бажання зменшити яскравість екрана може бути ознакою мігрені. Такі нюанси можуть вислизнути від уваги, що призводить до помилкової діагностики.
Для точнішої діагностики типу головного болю лікарі рекомендують вести щоденник. У цьому щоденнику фіксуються дата і тривалість епізоду, інтенсивність болю за шкалою від 1 до 10, а також супутні симптоми, як-от нудота, блювота або світлочутливість. Також важливо записувати, які ліки були прийняті і наскільки вони були ефективні. Ці дані допоможуть лікарю отримати повне уявлення про характер головного болю і призначити правильне лікування.
Таким чином, відмінність між мігренню і головним болем напруження полягає в характері та тривалості болю, а також у наявності або відсутності супутніх симптомів. Уважне спостереження за цими ознаками і ведення щоденника можуть значно полегшити діагностику і допомогти у виборі правильного методу лікування.
Стаття призначена лише для ознайомлювальних та освітніх цілей і не замінює професійні медичні консультації, діагностику або лікування. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем з будь-яких питань, які можуть виникнути у вас про стан здоров'я.