Запуск на Львівщині програми допомоги ВПО через криптогаманець стало гучною новиною. Львівська обласна військова адміністрація в цьому сенсі виступила трендсеттером. 
З’ясувавши у заступника голови ЛОВА Олександра Кулепіна, хто був автором ідеї, «Справжня Варта» вирішила не зупинятися та задати ще низку питань щодо діджиталізації установи.
Кому належить ідея цього сервісу? як, взагалі, була ця ідея реалізована? і хто є її автором?
Та в нас є об’єднання волонтерів, котре називається «Паляниця». Вони мають інакшу юридичну назву свою. І серед них були люди, котрі були дотичні до Крипто індустрії. І один з таких людей — Антон, його звати. Він написав напряму на Binance, як на організацію, яка володіє Крипто біржею, однією з найбільших в світі, щоб ті долучилися до допомоги Україні. Більше того ми знали, що вони допомагають через ЮНІСЕФ і інших посередників міжнародних, і їм запропонували: «Навіщо робити таке велике коло, якщо ви можете напряму допомагати». І так все почалось. І вже до нас прийшла ця група людей з організації «Паляниця», котрі сказали: давайте, разом пропрацюємо. І подивимось: чи це зможе працювати, чи зможемо так надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам. І якщо зможемо зробити це так ефективно, щоб Binance погодився ще збільшити фінансування на це.
Вау.
Тому для нас це був виклик. Як, так ефективно це відпрацювати, щоб міжнародний партнер отримав задоволення від ефективності, від роботи з нами, від комунікації. І ми почали цей процес з ним.
Але громадськість в даному випадку запропонувала уже напівготове рішення і Binance, і вам, тобто залишалося підтримати їх.
Я би сказав, що це, навіть більше, ніж напівготове, тобто це було майже готове рішення. Наша задача була: зустрітися, проговорити, як вони тепер можуть отримати доступ до внутрішньо переміщених осіб, щоб їх уповноважити це робити. Бо, якщо вони самі зайшли в якийсь прихисток, то їх могли би, навіть туди не впустити.
Ну, так.
Але завжди в таких заходах є таке питання: чи уповноважили вас це робити і чи ви дійсно маєте право? Чи може ви ворожі шпигуни?
Цей проект можна масштабувати, долучаючи…
Тут одразу вони сказали: «Ми допомагаємо першій 1000, щоб вам показати ефективність. Якщо все буде ефективно, то ми можемо вийти на 5 000». Це 1 000 000 з чимось доларів, які виплатить Крипто біржа. Ми розуміємо, що це не кінець історії, тобто може бути ще більше. Тому для нас це був гарний виклик. І ми одразу включилися. З ними одразу зустрілися. Проговорили план дій. Хто, що має зробити? Як з офіційними листами треба, які скерувати на нас, щоб ми були уповноважені це робити.
Проект уже працює?
Проект уже працює. Вже десь 1000 людей отримали допомогу. Вже отримали за перший місяць допомогу. Це по 75$ вони отримують на свій Крипто-гаманець. Працює воно так, що вони встановлюють Application застосунок, який є Крипто-гаманцем і Крипто-біржею одночасно. Їм туди перераховують 75$.
На картку…
Вони прив’язують українську картку. І забирають на картку.
Хто ці люди? Це дружини IT фахівців чи це хто?
Ні, ні. Якщо ви були б в прихистку, ви побачили, що це більш старші люди, менше цифрово освічені, тобто це люди, які взагалі до того не знали, що таке Крипто-гаманець. І з ними потрібно провести певну роботу, щоб пояснити, як встановити застосунок, як себе там верифікувати. Тому що там потрібно паспортні дані, щоб пройти верифікацію.
А не питаються: «А якщо вони там в мене заберуть гроші через це?»
Я думаю може вони і питаються, але там з ними працюють волонтери, котрі пояснюють: «Навіщо це? Бо вам виплачуються гроші там».
Яким відповідно вони довіряють.
Так. Що це частина Крипто-біржі. І може ця частина, навіть не так потрібна зараз Крипто біржі. Тобто вони не хочуть прям внутрішньо переміщеної особи знати її паспортні дані. Це було зроблено не для того, то було зроблено для тих, хто займається трейдингом на Крипто біржі. Но, враховуючи, що хтось, як міжнародний партнер, бере готове рішення і там є ця — авторизація через паспорт, то він вже не хоче міняти готове рішення робити ще одне. Витрачати ресурси на адаптацію. Він каже: «Добре. У мене є таке готове. Воно працює». Якщо людина пройде всі етапи, навіть котрі нам не потрібні. Може там паспорт їм не потрібен, но їм просто важче міняти то буде. І я думаю, з точки зору тих людей, які живуть в прихистках, коли їм кажуть: «Вам буде виплачуватися 3 місяці по 75$. От треба це пройти». То мені здається, що в людей дуже мало питань. Вони готові дати свої паспортні дані і отримати…
І приватним структурам довіряють більше, ніж державі, яка може там виплатить?.. Може не виплатить?..
Ні. Тут я б сказав так, що іноді, коли ми робимо щось швидко, то приватний бізнес більш ефективний. Коли є готове рішення. Бо у державному секторі в тебе навіть якщо немає рішення, то ти маєш його швидко створити. Якщо урядом прийнято рішення, що ми маємо щось забезпечити. Ти не можеш знайти одразу готового рішення. Якщо до будь-якого бізнесу прийти і сказати: «Ви маєте зараз всім виплатити». Може би в них теж були з цим проблеми, бо вони б мали створити з нуля. З чергами в ЦНАП була там інша історія, що в ті реєстри внутрішньо переміщених осіб вкотре вносились дані. І той обсяг даних, фотографії, ксерокси паспортів створило супер велике навантаження, до котрого не були готові ці реєстри через це були.
До речі, що сталося? Здається, із «Дії» пропала ця опція — зареєструватися, як ВПО.
Вона вже заново відновилась. Бо коли її запустили виявили деякі вади. Проблеми теж не на стороні «Дії», а на стороні Мінсоцполітики і уповноваженого від них органу, який веде реєстри, тобто там були певні нюанси, котрі не дали змогу дуже ефективно то запустити.
Добре. Друге питання щодо чат боту, який львівські айтішніки, як заявляла влада, створили за добу чи за дві доби на початку війни, який дозволив упорядкувати спілкування з внутрішньо переміщеними особами і структурувати його. Тобто є якісь результати. І можна просто про те, що він був запущений, було багато інформації, а як там далі? Тобто проводилась якась аналітика? Що це дозволило зробити, допомогти? Як?
Ми у перші дні чи тижні війни запустили декілька чат ботів. По мірі виникнення проблем, ми намагалися найкращим шляхом їх вирішувати. Тому, якщо чат бот міг десь це вирішити, то ми використовували цей інструмент. Один з чат ботів — це був чат бот гарячої лінії 112 області, котрий закривав нам питання комунікації з внутрішньо переміщеними особами. Це були ті часи, хто пам’ятає, коли на вокзали приїжджало купа потягів. Люди не розуміли, взагалі, що відбувається. І насправді, то був хаос. Коли ми волонтери, всі разом. Були питання: куди всіх розміщувати? Якими шляхами люди мають іти? А що, коли вони з обмеженими можливостями? А що, коли в них діти? А без дітей? З документом, без документів? То ми використовували той чат бот, як майданчик, де більшість може знайти відповіді. І по суті це допомагало навіть волонтерам на вокзалі і в інших місцях.
Розвантажити довідкову…
Так. Чи сказати: «Зайдіть в цей телеграм чат бот. І вот там у такому-то розділі ви знайдете відповідь». Це один чат бот. І він був дуже популярним. Він і залишається дуже популярним, бо це чат бот гарячої лінії, там інший функціонал є. Другий ми запустили чат бот «Прихисти українця», наскільки я пам’ятаю. І ми його запустили раніше, ніж… чи паралельно з тим, як на рівні уряду запустили веб-сайт «Прихисток», тобто і ми, і уряд десь мислив в одну сторону – що багато людей переміщується. Разом з тим в кожному місті є люди, котрі живуть в 2-кімнатних, 3-кімнатних квартирах і займають лише одну кімнату. І щоб зробити образно такий BlaBlaCar, де ти можеш поділитися частиною свого житла і когось прихистити чи може, навіть покласти десь в коридорі, бо це набагато краще, ніж…
Airbnb скоріш.
Чи Airbnb. Так. Ми то запустили. Уряд запустив сайт. Наш чат бот не отримав дуже великого розголосу, не отримав дуже великої популярності, бо паралельно той сайт піарили різні народні депутати, тобто з різних джерел його піарили. І ми в якийсь момент вирішили, що ми не будемо свій чат бот доцільно розвивати, піарити, як другу площадку, бо вже є щось більше, то ми його просто відпустили. Єдине, що ми пропонували тому сайту інтегруватись, бо уже була якась аудиторія в чат боті, но в них не було ресурсу інтегруватись. Можливо, їх технологія не дозволяла інтегруватись. То ми просто відпустили той бот. І він сам собою, можна так сказати, відійшов.
Щодо сайту… Нового сайту обласної/військової держадміністрації, який розроблявся декілька місяців, і от нарешті було презентовано. Там є певні соціальні функції. Який був зв’язок з цими категоріями? Хто був тестером в цьому сенсі?
Ми його робили ще минулого року. Коли ми його планували, зовсім не було думок, що в нас війна почнеться, і то вже стане сайт військової адміністрації. У світі є протокол по доступністі, який каже, як потрібно будувати сайти, щоб люди з порушеним зором, з деякими вадами зору, опорно-руховим апаратом, з вадами опорно-рухового апарату могли користуватись. По суті, ми сайт розробляли в партнерстві з SoftServe. І в SoftServe, як в великій корпорації, в них є окрема команда, яка займається питаннями доступності. То ця команда, якраз тестувала цей сайт і казала: що там має бути і які там мають бути протоколи чи алгоритми дотриманні, щоб люди з різними вадами могли ним користуватися. Вже наразі ми, напевно, реалізували 70% всіх тих рекомендацій. Ще є певні покращення, які треба дороблювати, бо це досить важкий процес сам по собі. Чому ми на цьому акцентували увагу? Бо по одній із постанов уряду, котра ставить вимоги до веб-сайтів органів державної чи публічної влади, вказано, що в правому куточку на головній сторінці має бути таке око намальоване і, коли ти перемикаєш, то перемикаються кольори сайту, щоб він був більш зручний для читання. А ми одразу його зробили от в такому зручному форматі, тому в нас, навіть немає того ока в куточку, котре мало би грати цю роль перемикача, тобто по суті ми десь не виконали норму постанови, бо ми її перевиконали.
По формі так. А по факту…
А по факту – ту мету, котра закладалась, ми навіть перевиконали. Тому ми можемо точно сказати, що наш сайт один із найдоступніших. Може навіть найдоступніший серед всіх сайтів обласних адміністрацій чи місцевих адміністрацій. Людина, котрій просто поклали руки на клавіатуру в певних місцях, вона може зайти в будь-який елемент веб-сайту, вийти з нього, опуститись по сторінці, переглянути весь контент. Тобто там табуляція, ці стрілочки відіграють роль. Тому, навіть, якщо майже повний параліч, лише пальці рухаються, людина може скористатися. І так само сліпі люди можуть скористатися, бо є програми, котрі озвучуют веб-сайти. І ми спеціально тестували наш веб-сайт. Чи програма буде правильно його озвучувати? Тому ми спеціально тестували, як воно буде взаємодіяти з нашим веб-сайтом. Робили певні зміни, щоб воно краще взаємодіяло.
Зазвичай цільова аудиторія таких сайтів по факту без того, хто ще бажає – це посадовці і журналісти. Хто зараз, як ви вважаєте, буде аудиторією сайту Львівської військової адміністрації?
Наша думка була, що ми в першу чергу робимо сайт для пересічного мешканця. Тобто ми розуміли, що аудиторія журналістів залишиться, бо адміністрація все одно є першоджерелом багатьох новин. А аудиторія посадовців, держслужбовців залишиться, бо ми є першоджерелом нормативно-правових актів в межах області, які можуть вносити регуляторний характер, тому вони точно будуть відвідувати сайт. Але ми хотіли зробити сайт таким, щоб і простий мешканець… йому сайт цей ніс користь. Тому ми додали елементи сервісів на сайт, де ми зручно висвітлюємо корисну інформацію для всіх мешканців області чи людей, котрі сюди приїжджають, потенційних інвесторів бізнесу і тому подібне. Як зараз ця аудиторія? Мені важко сказати, бо сайт лише, як місяць запустився. І, напевне, має пройти час, щоб люди його засмакували, зрозуміли, чим він корисний і почали один одному рекомендувати, що ось там щось таке є. Плюс ми працюємо над індексацією, щоб, коли люди пишуть в Google якийсь свій запит, якусь свою проблему, вони змогли б побачити її рішення на нашому веб-сайті. Тобто ми його наповнюємо корисним контентом, котрий потім люди зможуть знайти через Google, і побачити веб-сайт, котрий задовольняє якусь їх потребу.
Тобто замість того, щоб конкурувати з сайтами новин, ви конкуруєте за сервіси, які аудиторія може знайти саме завдяки вам?
Тут навіть не була думка про конкуренцію. Ми собі зовсім це не ставили за мету. Тут була думка про доступ до інформації, що мало, хто конкурує. Наприклад, прийнята обласна програма підтримки аграріїв. Може ніхто інший і не висвітлює цю інформацію, однак і про неї мало, хто знає. Знають про неї депутати обласні, може їх бізнес, друзів бізнес. Тому ми хотіли зробити так, щоб про неї могли дізнатися всі аграрії. Тобто наша задача все корисне, що створюється державою на центральному рівні та регіональному рівні доносити до всіх людей, для кого це створюється, тобто полегшити, покращити доступ до інформації.
В мене останнє запитання щодо інтернету Starlink, який теж у Львівський військовій адміністрації з’явився, як і в інших військових адміністраціях. Які є переваги на сьогодні? Ну, скажімо, які переваги там, де лінія фронту і, взагалі, інтернету немає? Це зрозуміло. У Львові так в принципі з інтернетом так, чи інакше все гаразд. У чому допомагає Starlink?
Скажімо так: коли ми спершу отримали Starlink, то думка була така, що це надійний, резервний канал комунікації для органів публічної влади, котрі відіграють критичну роль у забезпеченні діяльності області, тобто, образно, для Львівської обласної державної адміністрації, військової адміністрації, якщо би пропав інтернет в області, ми б мали залишатися на контакті з офісом президента, іншими установами, військовими командуванням тощо. Тому для нас це був надійний, резервний канал живлення.
Таким він і є.
Разом з тим, ми дуже багато вже тарілок Starlink передали в інші місця, де вони більше потрібні. Тобто, ми в себе просто так нічого не тримаємо, щоб тримати чи щоб нам душу гріло. Нам гріє душу, коли воно працює, допомагає ЗСУ боронити Україну.