«Це зовсім не те, про що ви думали»: Прислів’я, які змінюють сенс, якщо знати їх продовження

Фразеологізми та крилаті вислови є важливою частиною будь-якої мови, їхнє походження різноманітне: одні сягають корінням у міфи та фольклор, інші — у літературу, кіно та інші джерела. Такі вислови стають невіддільною частиною нашого мовлення, але не завжди використовуються у своєму первісному значенні, оскільки його мало хто знає, інформує Ukr.Media.

Сьогодні пропонуємо ознайомитися з фразами, які давно використовуються не за призначенням.

"Собаку з'їв"

Вислів "Собаку з'їв!" знайомий багатьом. Найчастіше його вживають щодо людини-майстра: "Він у цій справі собаку з'їв!".

Але чи стали б ви так говорити про професіонала, знаючи продовження цього вислову?

Прислів'я у своєму повному варіанті звучить так:

"Собаку з'їв, та хвостом подавився".

Його сенс у тому, що навіть досвідчений майстер може припуститися помилки і щось не врахувати. А отже, не потрібно тріумфувати, не закінчивши роботу, не завершивши розпочате.

"Рибак рибака бачить здалека"

Відомий вислів, який широко використовується в розмовному мовленні. Кажучи так про людей, хочуть підкреслити, що це люди зі схожими поглядами на життя, однаковими цілями, інтересами, пріоритетами. А отже їм легко, у них повне взаєморозуміння, вони прагнуть проводити час разом.

Але ось як звучало це прислів'я раніше:

"Рибак рибака бачить здалека, а тому стороною обходить".

В іншому рибаку рибак бачить лише конкурента, поруч з ним ловити рибу не буде, про свої місця лову розповідати не хоче і відкривати секрети вдалої риболовлі теж не поспішає.

"Вовка зуби годують"

Це один із рідкісних випадків, коли прислів'я втратило не лише своє закінчення, але й початок. Чомусь вовк сподобався обивателям більше за інших "героїв" цього вислову.

Повний текст прислів'я:

"Зайця ноги носять, вовка зуби годують, лисицю хвіст береже".

Його сенс не про роботу, а про спосіб розв'язання проблем. Зайцю допомагають — швидкі ноги, вовку — зуби, а лисиці — хвіст, яким вона вміло ховає свої сліди.

"Хто старе згадає — тому око геть"

Зараз цей вислів кажуть тому, хто згадує про промахи та невдачі в минулому. Він слугує ніби попередженням, що не потрібно згадувати старе, вже настав інший день, інший час.

Але спочатку у прислів'я було продовження:

"Хто старе згадає — тому око геть, а хто забуде — тому обидва".

Людину не потрібно постійно дорікати її старими вчинками, але й забувати про них також не варто. Суть проста — помилки потрібно прощати, але розслаблятися не потрібно.

"Повторення — мати навчання"

З цим прислів'ям, напевно, кожен із нас зустрічався у свої шкільні роки. І досі його школярам кажуть. Але який був її первісний вигляд?

Ця фраза народилася в древньому Римі, авторство приписують поету Овідію:

"Повторення — мати навчання і втіха дурнів".

Сенс її в тому, що розумна людина відразу розбереться, а дурень може повторити матеріал ще раз. Як ви вже зрозуміли, другу частину нам не говорили.

"Від роботи коні дохнуть"

Як люблять це прислів'я ледарі, виправдовуючи своє неробство. Вони просто не знають його продовження! Адже друга частина вживається рідко, а хтось навіть не знає про її існування.

Все прислів'я буде звучати так:

"Від роботи коні дохнуть, а люди міцніють".

Людину будь-яка робота загартовує, облагороджує і приносить користь.

Джерело