Боротися або звільнятися: що робити, якщо вас не злюбили колеги

На роботу йти не хочеться. Улюблена професія сприймається як покарання: ваші колеги — хейтери! Не тільки назустріч не йдуть, а навпаки — чекають ваших помилок і розповідають про них не тільки керівництву, а й пацієнтам, інформує gazetapo.lviv.ua.

Чому ви їм не догодили та що з цим робити?

Відносини з колегами

В першу чергу, прийняти й усвідомити, що проблема з колегами є і її потрібно вирішувати, сама не розсмокчеться. Абстрагуватися або повністю припинити спілкування з колегами, від яких йде негатив, неможливо. По-перше, важко при цьому залишатися членом колективу. По-друге, при таких умовах постраждає пацієнт. А він-то точно не винен.

Почати з себе

У кожного з нас є слабкі місця, і вони можуть бути причиною наших проблем. Наприклад, іноді ми поводимося зневажливо, не помічаючи цього, чи буваємо грубі, особливо, коли це, на нашу думку, виправдано, або раптом стаємо нетерпимі до чиїхось недоліків. А, можливо, ми буваємо занадто вимогливі до керівництва, або в цілому до оточуючих? Всі ці проблемні точки потрібно перевірити, чи не вони спровокували ваші проблеми з колегами. Маркером повинні стати саме системні реакції людей на нас або наші вчинки.

Кілька порад для налагодження хороших відносин з колегами:

  • Критикуйте тільки конструктивно, вказуючи на конкретні недоліки, пропонуючи при цьому шляхи вирішення.
  • Не критикуйте особистісні риси колег, їх особисте життя піддавати критиці можна лише те, що стосується виконання професійних обов'язків.
  • Не дозволяйте собі грубості, сарказму, кепкування навіть, якщо колега справді зробив помилку. Це точно не поліпшить якість роботи та ваших відносин з колегами.
  • Відзначайте внесок інших членів колективу у ваші перемоги: чи насправді ви були б хорошим лікарем без медсестри, яка завжди поруч, чи зробили б ви, ту унікальну операцію без професійного анестезіолога?
  • Завжди налаштовуйтеся на ввічливість з усіма, з ким спілкуєтеся: посмішка, повага, стриманість і урівноваженість, допоможуть бути в здоровому контакті з колегами та пацієнтами.

І ще: робіть все, щоб збалансувати свій загальний емоційний стан, тоді буде легше налагоджувати комунікацію, навіть з недоброзичливцями. Вас просто буде складніше дратувати.

Ці поради допоможуть зняти напругу у випадку, коли ми самі провокуємо. Але буває так, що колеги вам мстять тому, що… заздрять. Що ж робити в такому випадку?

Захистити пацієнта

Колегам, які захопилися інтригами та підкилимними іграми, потрібно коректно нагадати про один з найголовніших принципів лікаря — не нашкодь! Про це потрібно пам'ятати й самим. Якими б не були ваші внутрішні мотиви, які б проблеми не стояли між вами, це не може виправдовувати шкоду, завдану пацієнтові. А конфлікти в колективі лікарів, будемо чесні, обов'язково будуть впливати на якість лікування. І потрібно зробити все, щоб не допускати їх ескалацію. У кінцевому підсумку, ми ходимо на роботу — лікувати, а не мірятися силами та значущістю.

Поговорити відверто

Мабуть, нікого не здивує, якщо скажемо, що заздрість повільно руйнує самого заздрісника — чим більше людина занурюється у важкі почуття, тим важче її потім вийти з кола негативу. Тому не потрібно ігнорувати перші ознаки проблем. Відчули відчуженість, холодність, бажання зачепити? Підійдіть і поговоріть з колегою, прямо запитайте, що трапилось, спробуйте прояснити ситуацію. Поговоріть з іншими колегами. Часто в основі проблеми — елементарне непорозуміння, яке можна виправити щирою розмовою. Але звичайно, не завжди. Є більш складні ситуації.

Захист від заздрості

У людей маса причин заздрити — від нестачі любові в дитинстві до травматичного досвіду в період дорослішання. І за ці внутрішні проблеми інших людей ми не відповідаємо, ми не можемо і не повинні їх долати. Ми можемо лише певним чином реагувати на заздрість.

Як зменшити рівень заздрості?

У колективі, який вже вражений токсинами заздрості, потрібно обмежити спілкування на всі теми, крім професійних. Не потрібно розповідати про досягнення в інших сферах життя (сім'я, діти, подорожі, покупки), особливо при людині, яка заздрить або його друзях.

Не варто підкреслювати свій фінансовий стан: дорогий наряд і елітні прикраси у звичайній клініці недоречні. Тут було б добре дотримуватися ділового дрес-коду і бути скромними.

Стриманість буде доречною і в соцмережах, не поспішайте виставляти напоказ всі досягнення, оскільки заздрісники схильні моніторити їх, а це тільки посилить у них негативні емоції.

Крім того, обов'язково відзначайте досягнення колег і робіть щирі компліменти. У кожного знайдеться щось, що варто відзначити. Це може бути, як і в межах професійних досягнень, так і поза професійної діяльності, те, що здатне викликати у вас щиру повагу і захоплення. Наприклад, ви можете бути вражені, наскільки колега прекрасна мама, як вона спілкується з дітьми, або як вона вміє організовувати свята, подорожі, грати в шахи або готувати соте з баклажанів. Обов'язково знайдіть щось хороше навіть у тих, хто почав ставитися до вас з упередженням, і відзначайте це в бесідах з колегами. Це допоможе налагодити контакт навіть з заздрісником. Часто таким людям не вистачає визнання. Якщо підтримати їх в значущих для них промовах, то «голод» трохи вщухне, а значить, і заздрощів буде менше.

Намагайтеся вийти з кола негативу

Коли ми постійно в емоційному напруженні та маємо обдумувати кожне слово, то потрапляємо у замкнене коло негативних емоцій. І це затягує, як вир. А, щоб вирішувати проблеми, нам потрібно менше піддаватися емоціям, а діяти раціонально. Тому давайте відпочинок своїй душі — вдома, серед друзів, у сімейному колі намагайтеся абстрагуватися — менше думати про негатив, а наповнюватися позитивом, набиратися сил.

Не прокручуйте нескінченно в голові конфліктні ситуації з колегами, не дорікайте себе за неправильні реакції. Відразу думайте, як виправляти ситуацію, як вирішити конфлікт з колегами, шукайте професійні поради, можливо, вам краще поговорити з психологом, якщо негатив захопив вас у полон, і ви стрімко наближаєтеся до депресії.

Проста техніка, яка допоможе підтримувати емоційний баланс

Методика цегляної кладки

Уявіть собі, як ви вибудовуєте між собою і людиною, який продукує токсичність, цегляну стіну, — велику, міцну, непробивну. Потренуйте уяву, дозвольте собі майже фізично відчути, як між вами виростає ця споруда і захищає від отрути недоброзичливців.

Або побудуйте навколо себе віртуальну прозору фортеця, через яку не проходять чужі негативні емоції.

Мова не про відгородження від проблем, а про вміння відсторонитися, вийти з емоційно ураженої зони та стати більш об'єктивними та врівноваженими. А значить, мати більше шансів вирішити проблему.

Джерело