Українські експортери назвали ключові проблеми в умовах війни

Фото: Запоріжсталь Українські експортери стикаються з низкою проблем

Серед основних проблем українських компаній – ціноутворення, відшкодування ПДВ та валютне регулювання.

Українські експортери під час війни стикаються з великою кількістю проблем, які викликані як безпосередньо бойовими діями, так і неоднозначними практиками контролюючих органів та наслідками деяких управлінських рішень влади. Про це йшлося під час дискусії на круглому столі «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», повідомляє GMK Center.

Видання вказує, що одним з головних проблемних питань українських експортерів ГМК є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ).

«Зокрема, висновок Верховного суду дозволив податківцям використовувати котирування PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦУ в межах гірничо-добувного та паливно-енергетичного секторів. Однак використання PLATTS у справах контролю ТЦУ може призвести до тиску на бізнес, адже застосування певних котирувань може легко зробити будь-яке експортно-орієнтоване українське підприємство ГМК нерентабельним», – йдеться у публікації.

Зі свого боку Наталія Артемчук, координатор податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації, зазначила, що об’єднання готує свою позицію щодо неоднозначних підходів податкової служби в питаннях контролю ТЦУ, яку оприлюднять найближчим часом.

Ще однією проблемою українських експортерів ГМК є питання блокування або затримки у відшкодуванні ПДВ, яка за останній час набула критичного значення. За словам Ірини Євсюкової, начальниці департаменту з облікової звітності Ferrexpo, компанія стикається з двома ключовими проблемами: блокуванням податкових накладних, та відмовою або затримкою у відшкодуванні ПДВ. Як наслідок, підприємства втрачають обігові кошти та не можуть здійснювати фінансове планування.

Ще одним дуже важливим питанням для експортерів є надмірне валютне регулювання, невизначеність і нечіткість застосування норм валютних обмежень. Одним із прикладів такої правової невизначеності є існування граничного строку повернення валютної виручки.

За словами Олега Крикавського, директора зі зв’язків з держорганами АрселорМіттал Кривий Ріг, компанія стикається навіть з індивідуальною відповідальністю за неповернення валютної виручки контрагентами. Компанія апелювала до НБУ, але вирішити цю проблему поки не вдалося.

«Це виглядає як цілеспрямована політика держави проти українських компаній – не важливо, чи з іноземними інвестиціями чи без. Компанії не повинні боятися відкритого діалогу з владою і публічно говорити про проблеми. Влада боїться публічності і хоче, щоб її завжди хвалили. Але коли є певні неправильні речі з її сторони, то треба не боятись про це говорити», – заявила Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України.

Нагадаємо, за перший квартал 2024 року експорт товарів із України скоротився. При цьому зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 205 країн світу.

При цьому Україна збільшила виручку від експорту чорних металів. Лише у квітні надходження становили 207 млн доларів.

Джерело