Ернест Хемінгуей прожив сто життів в одному. Його творчість визнана однією з найвпливовіших серед літературних письменників за останні сто років. Насамперед тому, що Ернест був не просто письменником, а людиною, інформує Ukr.Media.
Старість — друге дитинство
«Старість — подарунок для людини, яка зуміла зрозуміти її. Це не місце для смутку про минуле. Це друге дитинство»
Хемінгуей вважав старість другим дитинством, що належить кожній людині за правом. Хіба засмучується дитина про своє минуле? Безперечно ні, вона завжди захоплена пізнанням сьогодення. Дитинство — такий короткий період, якихось дванадцять-п'ятнадцять років, але такий незабутній, який ми згадуємо протягом усього життя — чому?
«У дитинстві ми живемо справжнім моментом. Чим ми старші, тим більше ми живемо у думках. Про минуле та майбутнє, про щось… Але ніяк не живемо сьогоденням»
Письменник вважав, що життя дорослої людини стає тьмяним і безцільним у той момент, коли вона перестає жити в теперішньому і метається від одних думок до інших, жує їх у своїй голові, подібно до корови.
«Джек встав рано-вранці, а ліг пізно ввечері. Весь час він думав то про минуле, то про своє майбутнє, про когось і про щось, але так і так не жив»
Замість того, щоб жити і звертати увагу на поточний день, в якому ми присутні, ми буквально живемо у своїй голові — у її думках та прострації про "життя", коли саме життя витікає з рук.
«Коли старий навчиться жити сьогоденням, старість стане для нього другим дитинством».
Думки про минуле і майбутнє, життя і буття — це Карибський вузол, він затягується все сильніше в той час, як його намагаються розв'язати.
Тривале життя — страждання?
Може здатися дивним, що Ернест буквально романтизував старість, хоча довголіття йому не до вподоби. У Хема є своя думка з цього приводу.
«Знаєте, я не бачив того, хто прожив би справді довге життя і не втомився б від нього»
«Я багато подорожував і бачив, як у всіх куточках світу довгожителів обходили люди з усіх боків, хвалили та ставили питання про те, як їм удалося прожити таке життя. Усім було цікаво, як і їм самим прожити довше! Тільки ось самим довгожителям це життя вже не було таким цікавим»
«Коли ви відчуваєте смак улюбленого вина — це чудово, коли ви чуєте улюблену музику на іспанських вуличках — це чудово, коли ви можете поринути у холодне море у спекотний день і віддатися морському бризу — це неймовірно, їсти улюблену їжу — здорово, коли ви можете поговорити зі старими друзями — затишно та приємно — це і є те, заради чого ми живемо. Але що залишається старому-довгожителю, який не відчуває смаку і аромату улюбленого вина, не може розчути улюблену музику через глухоту і дійти до прохолодної водойми в спекотний день? Що, якщо його життя зовсім відмінне від нашого, а ми цього не помічаємо?»
Хемінгуей був любителем пригод і не бачив без них своє життя, але навіть для домосіда його слова мають сенс.
«Не бажайте довгого життя, не годуйте себе ілюзіями, є тільки тут і зараз, і це найкращий час!»
Вік не визначає життя
На додаток до своїх слів, Ернест говорив.
«Ваш вік не визначає ваше життя. Я бачив сотні людей похилого віку, яким не було й сорока. Я бачив сотні молодиків, яким було далеко за сімдесят. Поки ви чуєте, бачите і відчуваєте, бажаєте і прагнете, вік не повинен визначати ваше життя — у вас є все, щоб жити як вільна людина, яка може випробувати у цьому світі все»
У кожному є внутрішній голос, який вказує на дорогу, на щастя. Кожна людина точно знає, що їй потрібно зробити, щоб цей день пройшов недарма: від найпростіших дій до найскладніших рішень.
Хемінгуей вважав, що чим старшою стає людина, тим більше голосів навколо заглушають її внутрішній: спочатку батьки, потім вихователі та вчителі, роботодавці, експерти з усіх щілин, родичі і навіть друзі — всі вони заглушають власний внутрішній голос і людина чомусь починає слухати їх, а не себе. З кожним роком цей голос все тихіше і тихіше, але єдине, що залишається людині — це навчитися слухати її і не давати заглушати суспільству.
«Незалежно від віку, просто почніть слухати себе, свій голос і дотримуйтесь цього. Незабаром ви здивуєтеся, наскільки ваш голос — потужний інструмент»
Сподіваємося філософія Хемінгуея допоможе комусь із вас, як допомогла багатьом людям, налагодити життя і впоратися з думками про те, що вони старі для цього життя.
Слухайте свій голос та живіть!