Правоохоронці роз’яснили, що робити аби не стати жертвою домашнього насильства, як мінімізувати його наслідки, яка відповідальність передбачена законодавством за вчинення домашнього насильства та куди звертатись жертвам.
Якщо ви стали жертвою домашнього насильства, негайно повідомте про це у поліцію: на оперативну лінію 102, у територіальні підрозділи або зверніться до дільничного офіцера поліції/поліцейського офіцера громади.
Не терпи
Результати досліджень показують, що більшість жертв фізичного насильства тривалий час дозволяли кривдити себе на словесному рівні. Тобто, спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, яке в подальшому переростає у фізичне.
Не дозволяйте себе ображати, принижувати від початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.
Правильно оцінюй ситуацію
Сімейні конфлікти відбуваються в замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому — конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим.
Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок — насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, — наприклад, родича.
Будьте особливо обережними з п’яними
Часто домашнє насильство чинять нетверезі особи. У такому стані інколи агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо ви бачите, що особа перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з нею стосунків, не реагуйте на провокації, а намагайтесь заспокоїти та не робіть різких зауважень.
Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.
Насильник повинен знати, що обов’язково буде покараний
Особа, яка потенційно може здійснити насильницькі дії, повинна знати, що вона обов’язково буде покарана. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, поліції та ін. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного чи інспектора поліції, яким необхідно дзвонити в разі домашнього насильства.
Про покарання
Стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Стаття 126-1 Кримінального кодексу України. Домашнє насильство
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 153 Кримінального кодексу України. Сексуальне насильство (витяг)
Стаття 91-1 Кримінального кодексу України. Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство
заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Водночас статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) передбачені ті самі обмежувальні заходи, що і статтею 91-1 КК України, крім направлення для проходження пробаційної програми.
В обох випадках ці заходи мають запобіжне значення і відрізняються переважно порядком їх призначення.
Важливо звернути увагу на те, що згідно зі статтями 91-1 КК України та 194 КПК України суд не зобов’язаний, а може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, обмежувальні заходи.
У разі невиконання кривдником обмежувальних заходів Законом передбачено відповідальність за ст.390-1 Кримінального кодексу України. Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників:
Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, – караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
Нагадуємо, що 28 листопада у Львові біля пам’ятника Тарасу Шевченкові в рамках акції «16 днів проти насильства» висадили 16 кущів калини. Такий захід на Львівщині організували вже вчетверте. Детальніше за посиланням.
Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації
Залиште відповідь