Ядерна зброя: світ вчиться «любити» атомну бомбу?Сюжет

Фото: АР Ядерний гриб після вибуху атомної бомби на французькому атолі Муруроа у Тихому океані

Експерти SIPRI побоюються нової гонки ядерних озброєнь. Зокрема, Китай має намір різко розширити свій арсенал атомної зброї. При цьому антиядерний рух переживає не найкращі часи.

Щовівторка Рюдіґер Ланцелле сідає в автівку та їде до авіабази Бундесверу в Бюхелі, що у федеральній землі Рейнланд-Пфальц. Там, перед воротами бази, 83-річний борець за мир сидить на переносному стільці на знак протесту проти гонки озброєнь. Його мета — «позбутися зброї в Бюхелі та відправити її на брухт», пояснив Ланцелле в телефонному інтерв’ю DW.

У Бюхелі зберігається близько 20 атомних бомб. У разі крайньої необхідності американські водневі бомби B61 будуть скинуті німецькими пілотами винищувачів-бомбардувальників Люфтваффе. Тому Ланцелле протестує проти так званої «ядерної участі» Німеччини у рамках НАТО.

Більшість німців за те, щоб зберегти у країні атомні бомби США

Лише шість місяців тому видавалося, що борці за мир, як Ланцелле, можуть знайти підтримку більшості населення ФРН. Трипартійна правляча коаліція однією з цілей нового німецького уряду також визначила «позбавити Німеччину ядерної зброї». Однак після вторгнення Росії в Україну та неоднозначних заяв із Кремля щодо ядерного стримування ці плани виглядають як торішній сніг.

Рюдіґер Ланцелле  

За даними нещодавнього опитування infratest-dimap, проведеного на замовлення телеканалу ARD, 52 відсотки німців зараз виступають за те, щоб американські атомні бомби залишалися в Німеччині.

Рік тому таку відповідь дали лише 14 відсотків опитаних. Те, що німці вчаться «любити» атомну зброю, відчув і Ланцелле: «Я завжди ставлю ще один стілець поруч з моїм, щоб люди відчували себе запрошеними до розмови. Але досі ніхто не підійшов і не сказав: «Ти маєш рацію».

Нова зброя для ядерного арсеналу

З 2023 року американські атомні бомби, що знаходяться на військовій базі Бундесверу в Бюхелі, мають замінити на їхню нову модель B61-12. Такі вдосконалені бомби можна не тільки наводити на ціль, а й регулювати їхню вибухову потужність. Критики побоюються, що це може знизити поріг для фактичного застосування даного виду ядерної зброї.

Сполучені Штати Америки спрямують близько 10 мільярдів доларів на модернізацію своїх атомних бомб, розміщених у ФРН. Німеччина своєю чергою витратить мільярди євро на купівлю відповідних носіїв — винищувачів-бомбардувальників F-35.

Атомна бомба B61-12 проходить випробування у США  

Після десятиліть політики ядерного роззброєння всі держави, які мають цей вид зброї, нині витрачають величезні суми на розробку нових ядерних боєголовок та відповідних засобів доставки, таких як ракети, кораблі, підводні човни чи літаки. Усі ці країни активно займаються модернізацією своїх арсеналів, констатує Ганс Крістенсен, експерт Міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) у Стокгольмі. За його словами, для країн-членів ядерного клубу розвиток їхнього потенціалу має велике значення.

Китай хоче увійти до найвищої ядерної ліги

Особливо виділяється цьому тлі одна держава. «Ніхто не збільшує кількість ядерної зброї так сильно, як Китай, — повідомив Крістенсен в інтерв’ю DW. — Ми не знаємо, чому це відбувається. Через те, що сам Китай не хоче про це говорити. Пекін не коментує будівництво шахт, які, ймовірно, призначені для балістичних ракет». За останні два роки Крістенсен виявив на супутникових знімках близько 300 таких нещодавно збудованих шахт у китайських пустелях.

Кількість ядерних боєголовок у світі: інфографіка  

«Можливо, Китай боїться, що його нинішній арсенал не витримає ядерного удару з боку Сполучених Штатів, — продовжує Крістенсен. — Можливо, це також реакція на те, що в майбутньому протиракетна оборона покращиться, і КНР хоче мати можливість долати її за допомогою більшої кількості боєголовок». У будь-якому разі, зазначає експерт, безперечно одне: президент Сі Цзіньпін хоче мати армію «світового рівня» — і вона має бути також оснащена ядерною зброєю відповідного рівня.

Чи почнеться у світі неконтрольована гонка озброєнь?

Саме через це було б важливо, аби міжнародні договори обмежували максимальну кількість одиниць ядерної зброї, яку може мати у своєму розпорядженні Китай, пояснює Крістенсен. «Однак китайці поки не виявляють до цього жодного інтересу. Вони відкидають усі пропозиції», — нарікає експерт SIPRI.

Незабаром США і Росії також більше не доведеться дотримуватись узгодженої ними максимальної кількості розгорнутих ядерних боєприпасів, тому що у 2026 році закінчується термін дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), зазначає Крістенсен. Цей договір щодо заходів з подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь — єдиний елемент колись всеосяжної системи договорів з контролю над озброєннями, що залишився. Він, зокрема, обмежує й кількість одиниць стратегічної ядерної зброї, таких як ракети великої дальності. Враховуючи війну Росії з Україною та напрямок еволюції Республіканської партії США, нова угода у цій сфері є малоймовірною, вважає Крістенсен.

І це може призвести до старту нового етапу конкуренції між Китаєм, Росією та США у сфері ядерних озброєнь. «Але те ж саме стосується і дуже динамічних нових ядерних держав, таких як Індія, Пакистан і Північна Корея», — побоюється експерт SIPRI. Таким чином, за його словами, загроза ядерної війни зараз значно вища, ніж десять років тому: «Ми живемо в нову еру ядерних ризиків».

Запуск нової російської міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат», 20 квітня 2022 року   

Мутанти на Байкалі

Ці ризики особливо яскраво описуються на російському державному телебаченні. «Якщо все й надалі йтиме так, як досі, то в озері Байкал виживуть лише кілька мутантів, — заявив кілька днів тому телеведучий і рупор Путіна Володимир Соловйов. — Решта світу загине від масованого ядерного удару».

Росія, здається, хоче зберегти страх перед її величезним ядерним арсеналом. Він покликаний запобігти прямому втручанню країн НАТО у війну в Україні на боці Києва. Ця логіка сприяє тому, щоб і інші держави, такі як Іран, також прагнули до володіння ядерною зброєю з метою убезпечити себе від можливого нападу.

Тому до світу, вільного від ядерних озброєнь, швидше за все, ще дуже далеко. Це розуміє й німецький активіст антивоєнного руху Рюдіґер Ланцелле. «Так, це битва з вітряками», — зізнається він. Однак як християнин Ланцелле відчуває покликання діяти в ім’я принципу ненасильства: «Я не знаю іншої зброї, окрім молитви». Ось чому він має намір і далі сидіти перед воротами військової бази в Бюхелі та протестувати проти ядерної зброї — тихо і, вірогідно, на самоті.

Джерело: Українська служба DW

Джерело