Колись ці гуртожитки слугували лише студентам, а сьогодні стали домом для внутрішньо переміщених осіб, зокрема сімей з дітьми, людей похилого віку та представників соціально вразливих груп. У Сокалі, Добротворі, Шептицькому, Белзі та ще кількох містечках вугільного мікрорегіону Львівщини старі будівлі отримали нове життя — їх відремонтували, утеплили, облаштували кухнями, душовими та безбар’єрним доступом для маломобільних груп населення.
Ці зміни стали частиною масштабного проєкту «Гідні та екологічні умови проживання для внутрішньо переміщених осіб», який реалізує ГО «Європейський діалог» у партнерстві з Львівською ОДА та за фінансової підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).
Загалом проєкт охоплює сім об’єктів: гуртожитки Червоноградського гірничо-економічного коледжу, Добротвірського професійного ліцею та його філії в Лопатині, Угнівського аграрно-будівельного ліцею у м. Белз, Сокальського професійного ліцею, а також житловий корпус лікувально-оздоровчого комплексу «Ровесник» ДП «Львіввугілля» та будівлю Будинку дитячої та юнацької творчості в Соснівці.
У межах ініціативи покращили умови проживання для близько 480 внутрішньо переміщених осіб, ще 114 осіб отримали доступ до тимчасового житла. Ініціатива здійснена в рамках проєкту «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору в Україні». Цей проєкт передбачає поступовий перехід до безвугільного майбутнього та охоплює різні сфери цього процесу, у тому числі стале, інклюзивне оновлення інфраструктури у регіонах, які переживають економічні та соціальні зміни.
Інфраструктурна адаптація: що та де оновили
Кожен із семи об’єктів, задіяних у проєкті, зазнав комплексної реконструкції відповідно до сучасних стандартів житлової інфраструктури та енергоефективності. Роботи охопили широкий спектр завдань: від облаштування базових побутових умов — санвузлів, кухонь, меблів — до встановлення сонячних панелей, утеплення фасадів та створення безбар’єрного доступу.
Гуртожиток Сокальського професійного ліцею
У гуртожитку ліцею відремонтували раніше недіючий поверх, облаштувавши повноцінні умови для тимчасового проживання. Встановлено нові ванні кімнати, душові, кухні, меблі, а також спільні зони для мешканців. У межах проєкту забезпечено безбар’єрний доступ для маломобільних груп населення. Згодом за підтримки GIZ для підвищення енергоефективності було проведено теплоізоляцію фасадів будівель та встановлено сонячну електростанцію Longi Solar (37 кВт), яка щороку генерує понад 40 000 кВт·год електроенергії, що дозволяє зменшити експлуатаційні витрати. Гуртожиток розташований поруч із навчальними та соціальними установами, що спрощує інтеграцію ВПО у нове середовище. Проживання для переселенців і студентів — безкоштовне. У результаті покращено житлові умови для 92 житлових місць, утеплено 2 200 м² будівлі.
Гуртожиток Добротвірського професійного ліцею
У 2023 році з обласного бюджету профінансовано капітальний ремонт трьох поверхів — оновлено інженерні мережі та виконано внутрішнє оздоблення. Гуртожиток ліцею було модернізовано для розміщення понад 100 внутрішньо переміщених осіб. Проведено заміну частини вікон і вхідних дверей на енергоощадні, утеплено фасад та дах, переплановано вхідну групу, встановлено пандус, блискавкозахист і зовнішнє водовідведення. За підтримки GIZ також утеплили фасад будівлі, утеплили горище та замінили вікна і двері. У результаті створено 60 місць для тимчасового проживання. Загальна площа утеплення становить 1 556 м².
Гуртожиток Червоноградського гірничо-економічного коледжу
У гуртожитку коледжу проведено комплекс енергоефективних та безпекових робіт. Утеплено фасад, здійснено гідроізоляцію фундаменту,покращено вентиляцію. Для зменшення споживання електроенергії встановлено сонячні панелі потужністю 37 кВт. У результаті створено 150 місць для тимчасового проживання. Загальна площа утеплення становить 1 845 м² .
Гуртожиток Угнівського аграрно-будівельного ліцею в м. Белз
Проведено утеплення фасаду та стін фундаменту. Створено 66 місць для проживання, утеплено 474 м² будівлі.
Гуртожиток Добротвірського професійного ліцею в Лопатині
Під час реконструкції у гуртожитку замінили дах, утеплили фасад, облаштували вхідну групу з урахуванням потреб маломобільних мешканців. За підтримки GIZ також організовано встановлення теплового насоса для підвищення енергоефективності. У результаті створено 15 місць для тимчасового проживання, а споживання первинної енергії зменшено на 25%.
Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля»
У спальному корпусі комплексу модернізували систему опалення, встановили індивідуальний тепловий пункт, покращили теплоізоляцію даху… Також оновлено вікна на трьох поверхах. Внутрішні ремонтні роботи на 1–3 поверхах наразі тривають. У результаті облаштовано 110 місць для тимчасового проживання.
Будинок дитячої та юнацької творчості в Соснівці
За підтримки проєкту у приміщенні покращили теплоізоляцію та утеплили горище. У результаті покращено близько 100 місць для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Загальна площа утеплення становить 640 м². Споживання первинної енергії зменшено на 10%. Реконструкція гуртожитків та соціальних об’єктів у межах проєкту має практичну користь не лише для внутрішньо переміщених осіб. У покращених умовах проживають також учні місцевих закладів освіти, зокрема студенти, які продовжують навчання в ліцеях та коледжах. В оновлених будівлях з’явилися сучасні кухні, теплоізоляція, системи енергозбереження — зміни, що впливають на щоденний побут усіх мешканців. Використання сонячних панелей, теплових насосів та утеплення будівель зменшило споживання енергії, а отже — й витрати на утримання. Це особливо важливо для регіону, який перебуває в процесі справедливої трансформації . Рішення, реалізовані за підтримки GIZ, демонструють можливість комплексного підходу до оновлення інфраструктури: одночасно з урахуванням потреб переміщених людей і з користю для громади.
Як Львівська ОДА інтегрує прихистки у стратегію трансформації регіону
Проєкт із переоблаштування гуртожитків у вугільному мікрорегіоні Львівщини є частиною ширшої стратегії розвитку регіону. Про роль, яку в цьому процесі відіграла Львівська обласна державна адміністрація, міжінституційну співпрацю, очікуваний соціально-економічний ефект для громад, а також місце ініціативи у стратегії справедливої трансформації розповідає Галина Широчук, заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА. Як зазначає Галина Широчук, Львівська обласна державна адміністрація з початку повномасштабного вторгнення активно працює над створенням житла для ВПО — загалом уже облаштовано понад 10 тисяч місць у співпраці з громадами та міжнародними партнерами. Одним з найбільших прикладів є проєкт, реалізований за підтримки GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). «Ми супроводжували цю ініціативу на всіх етапах — від відбору об’єктів до завершення робіт», — розповідає вона. Важливим є чітке розмежування зон відповідальності між партнерами: ГО «Європейський діалог» забезпечувала технічну реалізацію, керівники освітніх закладів — доступ до об’єктів та прийняття їх на баланс, а департамент економічної політики ЛОДА координував процес та контролював виконання. «Ще на старті ми чітко розмежували зони відповідальності всіх сторін — це й забезпечило злагоджену реалізацію. Нам вдалося не лише реалізувати проєкт, а й створити ефективну модель партнерства, що базується на спільній відповідальності», — зазначає Галина Широчук. Крім того, проєкт має довгострокові перспективи, зокрема, соціальну адаптацію ВПО та вплив на місцеву економіку. За словами Галини Широчук, одним із ключових критеріїв при відборі об’єктів була здатність забезпечити повноцінне включення ВПО в місцеве життя. Йдеться не лише про комфортне житло, а й про доступ до базових послуг — освіти, медицини та соціальної підтримки. «Ми свідомо обирали локації, які сприяють інтеграції. Люди отримують не лише житло, а й змогу забезпечити дітей освітою, отримати медичну допомогу, знайти роботу. Це пришвидшує адаптацію та прибирає соціальні бар’єри. Паралельно держава впроваджує програми підтримки: ваучери на перекваліфікацію, компенсації роботодавцям, гранти та мікрокредити на запуск власної справи в межах програми «єРобота». Як результат — зростає економічна активність громад, відкриваються нові робочі місця, пожвавлюється сфера послуг», — говорить Галина Широчук. Подібні проєкти — це не точкові рішення, а частина цілісної стратегії, яку Львівщина реалізує до 2027 року. Йдеться про забезпечення житлом вразливих груп, формування безбар’єрного середовища та ефективне управління територіями в умовах демографічних та соціальних змін. «Ми отримали унікальну можливість швидко залучати наявну, але не задіяну інфраструктуру — й трансформувати її відповідно до потреб часу. Це дає змогу оперативно реагувати на виклики: забезпечити тимчасове житло для ВПО, створити простори для навчання чи перекваліфікації, підтримати розвиток малого бізнесу. Ця модель вже працює у мікрорегіонах і може масштабуватись по всій області. В її основі — чіткий облік об’єктів, типові рішення для переоблаштування та співпраця з громадами. Навіть просте оновлення будівлі стає поштовхом до змін, бо поєднує простір, людей і послуги в нову, зручну систему життя». Щоб подібні ініціативи не залишались одноразовими рішеннями, їх потрібно інтегрувати у стратегічне планування громад і бюджетний процес. За словами Галини Широчук, сталого ефекту можна досягти лише тоді, коли перехід до нової інфраструктури супроводжується системними програмами соціально-економічної перебудови з акцентом на екологічність та енергоефективність. «Проєкти мають отримувати довгострокове фінансування, а не зникати після завершення ремонту. Так само важливо створювати умови для повноцінної інтеграції ВПО — через доступ до освіти, медицини, працевлаштування тощо», — зазначає Галина Широчук. Енергоефективність, на її думку, має стати не технічною вимогою, а основою стійкості: сучасні системи опалення, відновлювана енергетика зменшують навантаження на бюджети та покращують якість життя. «Але навіть найкращі рішення не працюють без залучення громади. Партнерство, спільна відповідальність і довіра — це те, що справді створює життєздатний простір», — додає вона. У Шептицькому мікрорегіоні ця ініціатива стала прикладом того, як технічне рішення набуває соціального змісту. Галина Широчук наголошує: йдеться не просто про оновлення будівель, а про створення умов, у яких люди можуть відчути стабільність та почати заново. «Справедлива трансформація — це не про ремонт та теплоізоляцію. Це про можливість знову бути включеним у спільноту: знайти роботу, віддати дитину до школи, вийти на вулицю і знати, що ти тут — не тимчасово», — каже Галина Широчук. У межах Плану дій зі справедливої трансформації Львівська ОДА координує реалізацію проєктів, узгоджує їх із регіональними пріоритетами та підтримує ініціативи громад, освітніх установ, бізнесу й громадських організацій. «Зі свого боку, Львівська облдержадміністрація докладає максимум зусиль, щоб кожна подібна ініціатива була узгоджена з регіональними пріоритетами, передбаченими як в Плані дій, так і в Стратегії розвитку Львівської області. Ми не лише координуємо реалізацію таких проєктів, але й системно підтримуємо ініціативи на місцях, як від громад і закладів освіти, так і громадських організацій чи бізнесу. Адже справедлива трансформація — це не лише про зміну економічної моделі. Це, перш за все, відповідальність перед людьми і здатність державних інституцій реагувати на сучасні виклики комплексно, стратегічно й з повагою до кожного нашого громадянина», — підсумовує Галина Широчук. Реконструкція семи будівель у вугільному мікрорегіоні Львівщини показала, що навчальні та соціальні заклади можуть ефективно виконувати нові функції в умовах кризи. Ініціатива стала частиною процесу справедливої трансформації регіону, поєднавши підтримку внутрішньо переміщених осіб із модернізацією інфраструктури. Такий підхід формує практичну модель для подальших проєктів відновлення в Україні.